Хронічний тонзиліт: коли можна лікувати, а коли краще видалити гланди

На хронічний тонзиліт страждає від 2 до 15% всього населення.

У дитячому віці, частіше від 5 до 15 років, поширеність захворювання становить майже 50%.

Що ж таке хронічний тонзиліт, як його лікують, і чи так уже необхідно видаляти мигдалини, Фактам ICTV розповіла лікар-отоларинголог вищої категорії Ірина Калита.

Хронічний тонзиліт — це хронічне запалення піднебінних мигдалин, яке виникає найчастіше після перенесеної ангіни.

Зустрічається і у дорослих, і у дітей.

Піднебінні мигдалини (гланди) – це перший бар’єр для інфекції в організмі, коли ми стикаємося зі збудником.

Саме тут починає діяти один із головних механізмів місцевого імунітету – фагоцитоз.

— Це механізм, при якому фагоцити “пожирають” патогенних мікробів і запускають імунну відповідь організму,— пояснює Ірина Калита.

Якщо імунна відповідь слабка і мигдалини не справляються зі своїм завданням, говорять про незакінчений фагоцитоз.

При цьому на мигдалинах зберігається мінімальна кількість збудника або інші умовно-патогенні мікроорганізми.

Млява боротьба проти них ведеться, але запальний процес переходить у хронічну форму.

Так і виникає хронічний тонзиліт.

— При хронічному тонзиліті важливо обстежитися на наявність бета-гемолітичного стрептокока Streptococcus pyogenes, — радить лікар-отоларинголог.

— Цей патогенний мікроорганізм може стати причиною серйозних захворювань серцево-судинної системи, суглобів (артрити), нирок,.

Є навіть описані випадки ураження нервової системи: синдром ПАНДАС.

Для визначення стрептокока існують спеціальні стрептотести, які за п’ять-десять хвилин можуть показати, чи є цей збудник на мигдалинах.

Не только ангина.

О чем может сигнализировать боль в горле.

Лікування тонзиліту.

Починають з консервативного: застосовують препарати для усунення збудника, як місцевої так і системної дії.

Існує низка препаратів, спрямованих на поліпшення фагоцитозу і підвищення вироблення місцевого імуноглобуліну А.

Не варто витрачати час на використання народних методів боротьби з тонзилітом: полоскання соком буряка, сіллю, содою та іншими сумнівними розчинами.

— Є методи доказової медицини, які показали свою ефективність, їх і треба використовувати, – стверджує Ірина Калита.

Якщо консервативне лікування не дає потрібно ефекту і хвороба повертається знову і знову, то як терапію розглядають хірургічне втручання.

— Видалення мигдалин показано, якщо тонзиліти загострюються більше шести разів протягом року або три рази на рік упродовж двох років, — пояснює лікар.

Позбавляються гланд і тоді, коли у дітей розвивається синдром Маршалла, що супроводжується підвищеною температурою, афтозним стоматитом, лімфоденітом шийних лімфатичних вузлів, гострим фарингітом.

Тільки-но гланди прибирають, всі названі симптоми зникають.

Видалення мигдалин призначають і за виникнення ускладнень з боку нервової системи.

Щоб тонзиліт не рецидивував або не загострювався занадто часто, а імунна система стала міцнішою, необхідно дотримуватися режиму дня, приймати вітаміни, активно рухатися, загартовувати організм.

Тоді й питання про видалення мигдалин не стоятиме.

Ангіна, після якої найчастіше виникає хронічний тонзиліт, – доволі серйозне захворювання, не варто лікувати його самостійно без консультації лікаря.