В Україні стартував опалювальний сезон 2021-2022. Через світову енергетичну кризу він може запам’ятатися як один із найважчих за всю новітню історію. Наскільки ми готові до холодів?
Влада запевняє, що напряму українці не постраждають. Адже для населення газ і тепло цієї зими не подорожчають. Однак в цілому енергетиці буде непросто. Зокрема, через гострий дефіцит вугілля, що може призвести до дефіциту та навіть відключень електрики.
Факти ICTV дізнавалися, як нинішню кризу переживають Україна та світ, а також порахували вітчизняні енергетичні запаси на зиму.
Газ: не як торік, але вистачить
Найбільше уваги до себе вже традиційно привертають запаси природного газу в ПСГ (підземних сховищах газу). Адже блакитне паливо в Україні споживає більшість українців: у когось – газова плита, у когось – ще й колонка чи котел газові.
Крім того, саме газ використовують на теплоелектроцентралях, котельнях для підігріву води для систем централізованого тепло- та водопостачання тощо. Ну й, звичайно, газ використовують у промисловості – як паливо чи як сировину.
Нагадаємо, наразі Україні доступні 11 сховищ (ще два розташовані на тимчасово окупованій території) загальною ємністю близько 31 млрд кубометрів. Це найбільші потужності в Європі, не враховуючи Росії.
До поточного опалювального сезону в них накопичили 18,7 млрд кубометрів. Так, це значно менше, аніж торік, коли в ПСГ вдалося закачати понад 28 млрд кубів. Але минулий сезон став рекордним насамперед завдяки іноземним компаніям, які закачали в українські ПСГ майже 10 млрд кубів палива.
Цього сезону закачати стільки ж у підземки завадила енергетична криза з рекордними цінами на газ, а також штучні обмеження постачання з боку Газпрому.
Середні ж запаси газу в підземках, з якими Україна входила в зиму протягом останнього десятиріччя, становлять 17,9 млрд кубів. При цьому середній відбір за сезон сягає лише 8,1 млрд кубів. Тобто до весни порожніми сховища не залишалися і не залишаться.
– За відсутності критичних форс-мажорних обставин наявних обсягів буде цілком достатньо для проходження опалювального сезону, – заспокоює тимчасовий виконувач обов’язків генерального директора оператора ПСГ України – Укртрансгазу – Сергій Перелома.
А критичні форс-мажорні обставини можуть бути хіба в випадку цілковитого припинення транзиту газу через Україну з боку Газпрому. В такому разі так званий віртуальний реверс стане неможливим, а підтримувати робочий тиск у ГТС стане важче, доведеться серйозно економити.
Однак обсяги газу в сховищах, вітчизняний видобуток, а також фізичний імпорт не дадуть країні замерзнути.
Нагадаємо, що вітчизняні видобувні компанії забезпечують 2/3 річної потреби в газі. І лише 1/3 (близько 10 млрд кубометрів на рік) доводиться імпортувати.
Поки що наявних запасів вистачить навіть для допомоги Молдові, яку Газпром цієї зими загрожує залишити без палива. Як стало відомо після засідання РНБО 22 жовтня, Україна готова позичити Молдові до 16 млн кубометрів газу.
Для нашої країни це зовсім не критичні обсяги. А от Молдові лише вони допоможуть підтримати робочий тиск у газопроводах. Для України це також стратегічно важливо. Адже системи обох країн сполучені, й частина Вінниччини отримує газ саме з ГТС Молдови.
Вугілля – слабка ланка
А от вугільна статистика – безапеляційно невтішна. Кількість палива на складах вітчизняних теплових електростанцій (ТЕС), які виробляють електрику для нас із вами, останніми роками регулярно викликала занепокоєння. Але настільки драматичною ситуація ще не була.
Станом на 25 жовтня запаси вугілля на ТЕС становили лише трохи більше 700 тис. т. За планом же мало бути вчетверо більше – майже 3 млн т.
Для порівняння: у 2020 році на цю дату на складах було 2,6 млн т, а в 2019 році – 1,6 млн т.
Тепловики провалили підготовку до зими, не закупили достатньо вітчизняного вугілля й тепер терміново намагаються докупити паливо за кордоном. Але складна логістика й високі ціни (на початку жовтня вартість енергетичного вугілля в світі подолала рекордну позначку 300 доларів за тону) можуть завадити придбати достатню кількість вугілля в розпал сезону.
Тепловики працюватимуть з коліс. І будь-яка затримка з поставками може залишити ТЕС без палива.
У такому разі станціям доведеться або зупинятися, або переходити на ще дорожче паливо – природний газ. А з нинішніми тарифами на електроенергію виробникам це невигідно.
З цієї причини теплоелектроцентралі вже перестали виробляти електрику, зосередившись лише на тепловій енергії.
– Це втрата в енергосистемі три тисячі мегават встановленої потужності, – констатував міністр енергетики Герман Галущенко.
Тож в інтересах українських ТЕС – таки встигнути законтрактувати й доставити необхідні обсяги вугілля на свої склади. Але поки що з цим – проблеми. У суботу, 23 жовтня, через нестачу вугілля припинила виробництво електроенергії Слов’янська ТЕС, що належить компанії Донбасенерго.
Імпорт електрики не (можливий)
Нестача вугілля, як основного палива на українських ТЕС, ставить під удар стабільність всієї нашої енергосистеми. Тому що саме ТЕС і ТЕЦ є основними маневровими потужностями, які балансують систему в моменти пікових навантажень (наприклад, зранку та ввечері, коли люди споживають найбільше електрики).
Тобто, якщо в розпал зими вугілля скінчиться, а спалювати рекордно дорогий газ наважаться не всі теплові електростанції чи теплоелектроцентралі, то потужностей інших видів генерації – атомних, гідро, сонячних, вітрових електростанцій тощо може не вистачити.
Зокрема, бракуватиме саме маневрових потужностей для покриття пікових навантажень. Ті ж АЕС, СЕС чи ВЕС до “спринтів на короткі дистанції” просто не пристосовані.
У такому разі можливі три сценарії: примусові обмеження споживання електроенергії для промисловців, віялові відключення для всіх споживачів, зокрема населення, а також імпорт електроенергії з-за кордону.
У Міненерго офіційно запевняють, що “питання добровільного або примусового обмеження споживання електроенергії не стоять на порядку денному”.
Тож третій варіант розвитку подій здається найбільш прийнятним з економічної точки зори, проте має певні політичні нюанси. Адже імпортувати електрику Україна нині має змогу лише з Росії чи Білорусі. Та чи наважиться на такий крок чинна влада, дізнаємося вже днями.
27 жовтня Укренерго проведе аукціон на міждержавні перетини, зокрема з РФ та Білоруссю, за резервною процедурою.
Нагадаємо, вже 1 листопада спливає термін політичного мораторію, встановленого на імпорт електроенергії з Білорусі. Тож закупівлі електрики з Білорусі можуть відновити вже наступного місяця.
Європейські країни в умовах енергокризи теж уже не такі принципові. Зокрема, Литва, яка закликала Україну не брати електроенергію із білоруської АЕС, сама різко збільшила споживання білоруської електрики.
– 19 березня президент Литви Гітанас Науседа закликав Україну не купувати електроенергію із білоруської АЕС (дехто інтерпретував це, як зупинити зовсім імпорт із Білорусі). Зрештою у травні цього року імпорт із Білорусі був заборонений, і така заборона у нас діє до сьогодні. Проте сама Литва не стала забороняти перетоки білоруської електроенергії.
Хоча за документами це оформлялося як імпорт через Латвію, але фізично у Литву заходила електроенергія із Білорусі – всі це бачили і це розуміли, а міністр енергетики Литви визнавав публічно, що Литва споживає е/е із білоруської АЕС, – повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.
Як енергокриза вдарила по ЄС
Уся Європа нині переживає безпрецедентну енергетичну кризу. Її масштаби уже починають порівнювати із 1970-ми роками, коли арабське нафтове ембарго призвело до жахливих економічних і соціальних наслідків.
Спотові ціни на газ на європейських хабах зросли на 500%. У першій декаді жовтня вони сягнули історичного максимуму в майже $2 тис. за тисячу кубометрів. Разом із блакитним паливом зросли в ціні і нафта з вугіллям. Зокрема, нафта марки Brent сягнула п’ятирічного максимуму в $84 за барель.
Причин такої ситуації декілька. Світова економіка відновлюється після кризи, яку спричинила пандемія коронавірусу, й країни потребують деделі більше енергоносіїв для потреб промисловості та населення.
Затяжна і холодна зима минулого року спустошила запаси в європейських сховищах. Виникли перебої в ланцюгах поставок, адже попит у рази перевищує пропозицію на ринку.
Окремою проблемою для Європи став незбалансований перехід до відновлювальної енергетики.
Більш спокійна погода цього року призвела до зниження виробництва енергії за допомогою вітрових турбін. А старі європейські атомні станції поступово виводять з експлуатації. Зелена енергія не здатна покрити всі потреби, тому на континенті різко зріс попит на газ.
Чи не найскладніша ситуація склалася у Великій Британії. Сполучене королівство – один із найбільших споживачів газу на континенті. За даними асоціації нафтогазових компаній OGUK, 35% електроенергії в країні виробляють із блакитного палива.
80% домогосподарств у Великій Британії опалюються газом. Водночас система підземних сховищ у країні розвинена значно слабше за європейських сусідів. Тут зберігається менше одного відсотка від усього об’єму європейського газу.
Велика Британія більше орієнтувалася на короткострокові закупівлі потрібних об’ємів і спотові ціни.
В умовах дефіциту і захмарних прайсів можна очікувати, що чимало постачальників енергії у Великій Британії зникнуть, а населенню доведеться переключатися на нового і дорожчого.
Очікується, що ціни за комунальні послуги зростуть у кілька разів. А підприємствам вже доводиться скорочувати виробництво, тож у королівстві можуть виникнути перебої із поставками деяких товарів.
У сусідній Франції уряд вирішив максимально обмежити вплив енергетичної кризи на населення. Прем’єр-міністр Жан Кастекс заявив: ціни на газ заморозять до квітня. Також уряд обмежить підвищення цін на електроенергію до чотирьох відсотків, знизивши податки.
– Ми маємо намір запровадити те, що я назвав би ціновим щитом на газ та електроенергію, — сказав Кастекс на телеканалі TF1.
Уряд Франції також оголосив про виняткову енергетичну субсидію в розмірі €100 для 5,8 млн найбідніших домогосподарств країни. Якщо заходи щодо заморожування цін на енергоносії недостатньо зменшать тиск на домогосподарства, влада розгляне можливість збільшення цього платежу.
Франція виявилася частково ізольованою від стрімкого злету цін, оскільки понад 70% електроенергії надходять від атомних станцій. У зв’язку з кризою Франція в рамках плану розвитку до 2030 року має намір інвестувати додатковий мільярд євро в ядерну енергетику.
– Мета номер один – мати інноваційні малі ядерні реактори у Франції до 2030 року разом із кращим управлінням відходами, – заявив президент Еммануель Макрон під час презентації плану.
Під час газової кризи 2008-2009 років найбільше у холодні місяці постраждали країни Східної Європи. Тут також намагаються реагувати на ситуацію з цінами. Зокрема, чеський уряд збереже пільги не електроенергію, хоча це суперечить європейській директиві.
Зараз електрика і газ оподатковуються ПДВ у розмірі 21%. Уряд Чехії вже запровадив нульову ставку на листопад і грудень. І хоче списати ПДВ на весь 2022 рік. Ця акція обійдеться Чехії у понад 2 мільярди крон на місяць.
Китайський дестабілізаційний чинник
Поповнити запаси газу з інших джерел Європі не вдається і через складну ситуацію в Азії. З гострим дефіцитом енергії зіштовхнувся Китай. Проблеми з електрикою в Піднебесній розпочалися ще влітку.
Вугільні електростанції, на які припадає 56% виробництва енергії Китаю, через низку причин більше не працюють на повну потужність. Серед них – і закриття підприємств на реконструкцію після аварій, і повені у північних провінціях, і амбітна мета стати вуглецево-нейтральною країною до 2060 року.
Останній фактор змусив Китай збільшити імпорт більш чистого газу удвічі порівняно з минулим роком, підігрівши ажіотаж на азійських ринках. Ціни тут зросли на 85%. І країни-експортери скрапленого газу, такі як Катар і США, не поспішають збільшувати поставки.
Як наслідок, у Китаї багато підприємств працює за схемою два через п’ять. Людей просять не користуватися електроприладами у пікові години навантаження, відбуваються віялові відключення електроенергії.
Найгірша ситуація у трьох північних провінціях – Ляолін, Гірин і Хейлуцзян. Загалом проблеми з браком енергії на собі відчули понад 100 мільйонів людей. Зараз у північних провінціях Китаю починає холоднішати, тож уряд наказав компаніям готуватися до стрибка споживання.
В одній із енергетичних компаній повідомили, що перебої з електрикою триватимуть всю зиму, а раптове зникнення світла стане нормою.
Масштаби та наслідки кризи
Енергетична криза зачіпає дедалі більше країн за принципом доміно. Слідом за Китаєм в Азії гострий брак енергоресурсів відчули й Індія та Пакистан. У Бразилії низький рівень води в річці Парана скоротив виробництво енергії від гідроелектростанцій майже удвічі.
У липні країна збільшила імпорт газу до історичного максимуму. Рахунки за електроенергію зростають щомісяця. Цієї зими світ більше, ніж будь-коли, залежатиме від природного газу для опалення будинків та роботи промисловості.
Комунальникам та політикам залишається молитися на не надто сувору зиму, адже вже пізно намагатися збільшити постачання. Стрибок цін на енергоносії прискорює інфляцію. І як довго триватиме криза, спрогнозувати важко.