Президент затвердив Стратегію інформаційної безпеки: що зміниться

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки». Указ №685 з'явився на сайті Офісу президента 28 грудня.

Стратегія складається із 5 частин:

• Загальні положення;
• Аналіз загроз та викликів інформаційній безпеці;
• Стратегічні цілі та напрями реалізації Стратегії;
• Механізми реалізації мети та завдань;
• Очікувані результати.

Серед ключових загроз, які автори Стратегії вбачають для інформаційної безпеки, визначені збільшення кількості дезінформаційних кампаній, інформаційна політика Російської Федерації, низький рівень медіаграмотності громадян у поєднанні зі стрімким поширенням цифрових технологій.

У документі вказується, що інформаційна політика Росії – це загроза для України та інших демократичних держав, адже Росія спрямовує свої інформаційні операції на ключові демократичні інституції, зокрема вибори.

Від реалізації Стратегії інформаційної безпеки очікують наступних результатів:

• захищений інформаційний простір України;
• ефективне функціонування системи стратегічних комунікацій;
• здійснення ефективної протидії поширенню незаконного контенту;
• забезпечення сталого процесу інформаційної реінтеграції громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, та поширення українського телерадіомовлення на територіях України, прилеглих до тимчасово окупованих територій;
• підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності населення;
• дотримання конституційних прав особи на вільне вираження своїх поглядів і переконань, захист приватного життя;
• забезпечення захисту прав журналістів;
• формування української громадянської ідентичності.

Головним фокусом є створення системи протидії інформаційним операціям та атакам, створення системи раннього виявлення загроз, протидія заходам країни-агресора. Серед ключових планів – перегляд та вдосконалення законодавства щодо:

• відповідальності за поширення дезінформації для збільшення ефективності впливу на державу-агресора та мінімізації шкоди для своїх національних інформаційних інтересів;
• виявлення, фіксації, обмеження доступу та/або видалення з українського сегменту Інтернету інформації, розміщення якої заборонено законом, а також
• взаємодії у сфері інформаційної політики силових структур України з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими інституціями.

Нагадаємо, Рада національної безпеки та оборони ухвалила стратегію кібербезпеки України на наступні п’ять років.