Сільські та селищні громади отримають можливість запозичувати кошти на важливі проєкти, - Анатолій Урбанський

Верховна Рада усуне дискримінаційні прогалини закону, які заважають сільським та селищним громадам розвиватися більш динамічно. У парламенті зареєстровано законопроєкт № 6472, який дозволить сільським радам залучати кредитні кошти, як це роблять нині обласні та міські ради. Про це розповів співавтор законопроєкту, народний депутат Анатолій Урбанський (група "Партія "За майбутнє").

Як зазначає сайт партії "За майбутнє", на сьогодні в країні нараховується 1469 територіальних громад, із яких 409 громад є міськими, 433 — селищними та 626 — сільськими. Але нині залучати кредитні кошти мають право лише міські громади, а сільські та селищні, тобто більше 72% громад, такого права позбавлені. Як зазначає Анатолій Урбанський, зареєстрований у парламенті законопроєкт № 6472 має відновити справедливість по відношенню до села.

"Особисто для мене це більшою мірою питання відновлення справедливості. Згідно з Бюджетним кодексом, міські ради можуть здійснювати місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії. Ці інструменти надзвичайно корисні для громад, особливо якщо планується вирішити якусь глобальну та наболілу проблему. Однак для сільських та селищних рад такої можливості не передбачено, а отже, незважаючи на те, що, згідно з Конституцією та чинним законодавством, вони мають однаковий обсяг прав із міськими радами, вони не можуть скористатися цими інструментами. Саме з цією несправедливістю та дискримінацією ми з колегами і пропонуємо покінчити, дозволивши сільським та селищним громадам використовувати ці інструменти і здійснювати ефективне управління на своїй території", — зазначив Урбанський.

Як підкреслив представник групи "Партія "За майбутнє", законопроєкт передбачає для сільських та селищних громад такий же граничний обсяг місцевого і гарантованого боргів, який нині діє для міських громад, — 200% середньорічного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку. Таких обсягів буде достатньо, аби громади мали змогу залучати кошти під необхідні інфраструктурні проєкти.

"У кожній громаді ситуація різна, відповідно різними будуть і пріоритети. Спільним є лише те, що ці проєкти будуть дороговартісними, і без наданих нашим законопроєктом інструментів реалізувати їх було б майже нереально. Мені здається, що найбільш поширеними практиками, скоріш за все, будуть заміна аварійних водонапірних мереж, проєкти у сфері поводження зі сміттям, а також інвестиційні проєкти, які можуть у короткостроковій перспективі призвести до серйозних змін у громаді, до економії ресурсів або ж отримання додаткового доходу для громади", — розповів Урбанський.