Що змусило російську владу підняти на свої “священні скріпи” політичний труп колишнього президента Віктора Януковича, з ганьбою вигнаного з України в 2014 році? На це питання відповів радник офісу Президента України Михайло Подоляк у своєму Twitter.
У настільки феєричній історії з “Януковичем, який у Мінську” важливі кілька аспектів.
Перший і ключовий: будь-яка згадка прізвища Янукович в якості якоїсь “можливості” в черговий раз показує нам тотальне незнання РФ реальних настроїв в Україні, повна відсутність розуміння, що це за країна.
Ніякої об’єктивної аналітики у росіян ніколи не було – звідси настільки вбивчі рішення.
З цієї ж низки пропагандистські розповіді про “масову зустріч квітами російських танків”. Насправді ж, ніяких, навіть одиничних “зустрічей” немає, є тільки ненависть, найжорстокіше знищення цих самих танків і навіть масові спроби зупинити бронетехніку своїми тілами.
Марно російська влада тішила себе надіями, що до них поставляться по-доброму в країні, яка ненавидить будь-яких загарбників.
З цієї ж низки впевненість російських еліт в тому, що у нас по вулицях марширують стотисячні армії націоналістів. Коротше, взагалі нічого не розуміють в Україні.
Другий аспект цієї чудової історії полягає в тому, що Янукович – вже абсолютний політичний труп. Настільки давній аутсайдер з токсичною репутацією, що згадка його прізвища звучить навіть якось зухвало і безумовно спровокує тільки ще більший опір.
Як, до речі, і прізвища Медведчука з Мураєвим. Повністю негативні персонажі з мінусовою репутацією. Йдеться навіть не про тотальну відсутність менеджерських навичок і безприкладної дурості цих персон. Мова – про їхню повну несумісність з українським контекстом.
Джерело: Михайло Подоляк