Кривий Ріг – південний рубіж Дніпропетровщини. Крайні населені пункти регіону, який межує з Херсонською областю, нині чи не щодня потерпають від ворожих обстрілів. За останні дні російські окупанти посилили артилерійський вогонь поблизу Кривого Рогу. І це тоді, коли місто стало “воротами” для жителів Херсонщини, яким вдалося вирватися з окупації та їхати до Центральної України.
Очільник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул розповів, чим та як живе місто, з якими проблеми зіштовхується прифронтова частина Дніпропетровщини.
З початку повномасштабної російсько-української війни Дніпропетровщина вдруге стала фортпостом. Область – це хаб для вимушених переселенців з найгарячіших точок нашої держави. Поки люди приїжджають та знаходять прихисток, промислові гіганти стають на військові рейки та поповнюють місцеві й державні бюджети. Не виняток промислове серце регіону, південий рубіж Дніпропетровщини Кривий Ріг. Напередодні агресор значно посилив артилерійський вогонь на всій лінії зіткнення. А це приблизно за 60 км від Кривого Рогу.
– Після того, як наші воїни відсунули лінію зіткнення від Кривого Рогу і зараз вона вже в середині Херсонської області – 40, 50 км від міста, сьогодні ми воюємо на далекому периметрі нашого регіону. Ворог досить часто проводить обстріли зі Смерчів, Ураганів та Градів, забороненими Женевською конвенцією боєприпасами – це фосфорні ракети та касетні ракети, – каже Олександр Вілкул.
Регулярні ворожі обстріли – причина перебоїв водо-, електро- та газопостачання. З цим комунальні служби зіштовхуються чи не щодня. Нині без електроенергії один населений пункт. З міркувань безпеки очільник військової адміністрації Кривого Рогу його не називає. Та головна проблема – нерозірвані ворожі боєприпаси. За останні два тижні співробітники ДСНС знищили більше 1 тис. касетних боєприпасів.
– Це циліндр 2-2,5 см завтовшки і близько 5 см завширшки, він може бути і з мотузками, що стирчать, які нагадують парашут – це система Взвод. Ми намагаємось максимально доносити до населення, як виглядають касетні бомби, бо були випадки, коли забирали й у дівчинки 12 років. А нещодавно батько та син принесли такий припас додому, де він і здетонував. На жаль, люди загинули, – інформує очільник військової адміністрації Кривого Рогу.
Кривий Ріг нині – це “ворота” з Херсонської області до Центральної України. Місто стало хабом для десятків тисяч людей, які залишають свої рідні домівки під шквальними обстрілами рашистів. У районі створили стратегічний продовольчий запас – щонайменше на два місяці. Водночас Кривий Ріг допомагає і звільненим від окупації херсонським селам. Таких – понад 15.
– Зараз у місті понад 50 тис. біженців, близько 100 тис. пройшли транзитом. З Херсонської області люди виїжджають і на велосипедах, людей похилого віку вивозять на тачках, вбрід річку навіть переходять. Ми намагаємося розселяти всіх. Є й централізована евакуація, наприклад, із Харкова, Маріуполя. Ми багатьох працевлаштовуємо – вже близько 30 вчителів додалося, також медиків, окрема категорія – кваліфіковані кадри для промислового виробництва, – повідомляє він.
На третій місяць війни до звичного життя повертаються і потужні промислові гіганти. На сьогодні підприємства вже відновили 40% загальних потужностей.
– Працюємо, наскільки зараз ми можемо працювати. Аптеки відкриті, магазини працюють, можна купити абсолютно все. Жодного дефіциту немає. Ми вибудовуємо нові логістичні маршрути та ланцюжки з постачання сировини та продукції. Це ми відпрацьовуємо з кожним підприємством індивідуально, – каже Вілкул.
А вже незабаром у Криворізькому районі зникнуть вулиці, назви яких пов’язані з Московією. Натомість – нові топоніми напряму матимуть стосунок до нашої країни та нації, а частина з них носитимуть імена національних героїв та назв військових частин. За словами Олександра Вілкула, найближчим часом опублікують перелік вулиць та площ, які перейменують, та їхні нові назви.