Маріупольським фахівцям екстреної допомоги довелося працювати в надскладних умовах – значна кількість важких хворих, відсутність зв’язку та російські окупанти.
Своєю історією поділився колишній фельдшер підстанції швидкої в Маріуполі та студент Донецького національного медуніверситету Олександр Коновалов.
– Найскладніше було працювати в умовах відсутності зв’язку.
До 2 березня зв’язок ще був, а потім сигнал можна було спіймати лише у деяких локаціях.
Через це люди самостійно до нас приходили, привозили поранених або повідомляли, куди їхати.
Це було найскладніше: не мати зв’язку із лікарнями, – розповідає Олександр Коновалов.
За його словами, у місті було дуже багато складних пацієнтів.
– Якщо люди, яких привозили на підстанцію ЕМД, були принаймні у свідомості, то їх вдавалося стабілізувати та надати медичну допомогу.
Тому, напевно, я і знаю не дуже багато летальних випадків, бо ми встигали стабілізувати та довезти пацієнтів до лікарні, – додає фельдшер.
Приймала пологи під обстрілами – історія медсестри з Маріуполя.
Він розповів історію дівчинки Аліни, яка разом з родиною їла на кухні в той момент, як у приміщення залетіла велика куля розміром 10-12 см.
Вона влучила дитині під ключицю і вилетіла на спині під лопаткою, лишивши отвір діаметром понад 10 см.
Через нього було видно внутрішні органи.
– Ми на місці наклали дитині оклюзійну наліпку та повезли до лікарні, – згадує фахівець.
На щастя, дитину вдалося врятувати.
Працювали без зв’язку з пацієнтами та лікарнями – фельдшер із Маріуполя / 4 фотографии.
Олександр Коновалов разом з колегами залишили Маріуполь 18 березня, після того, як окупанти заборонили швидким пересуватися містом.
Вони дочекалися “зеленого коридору” та виїхали.
Зараз дивляться.
ЧитайтеЯ погрузив тіло дитини у машину, щоб уберегти психіку колег: щоденник лікаря з Маріуполя.
Наразі він працює на швидкій в Одесі, деякі його колеги влаштувалися в Запоріжжі, решта – знайшла роботу у західних областях країни.
?>.