У День журналіста ТСН показала залаштунки, як готується марафон "Єдині новини"

В житті редакції ТСНвсе змінилось кардинально - навчились спати на роботі, прокидатись в окопах разом з нашими захисниками, евакуювали родини... Утім, ані на хвилину не залишали ефір.

На світанку у ньюзрум ТСН ледь-ледь пробиваються ранкові промені,  вікна тут досі наглухо забиті через вимоги безпеки.  

Із залпами перших російських ракет наша країна отримала новий лік часу. У Телевізійній службі новин відтоді також стерлися дні тижня і години доби. Існує лише кількість діб героїчного опору українців ворогові.  Понад 100 днів триває інформаційна варта ТСН в марафоні «Єдині новини». Синхронно з усією країною журналісти спускались до укриття, коли лунають сирени. Навіть - під час ефіру.   

«Кожної секунди може бути сирена. Це зовсім інше відчуття і зовсім інше сприйняття того, чим ти займаєшся і що ти робиш», - каже Соломія Вітвіцька.  

Частину нашого колективу евакуювали з Києва і тоді здавали нерви навіть у найміцниших. Журналісти вперше бачили вибухи на власних подвір’ях і чули як десь поряд рвуться снаряди. Але не випускали камери з рук.

«Коли почалася війна, я виходив зі свого будинку, йшов 30 кроків і знімав сюжет сам. А деяких планів мені не вистачало, я знімав з вікна»,  - розповідає кореспондент ТСН Олександр Загородній.

«В мене був рушник на голові і в цей момент я почула свист, гул, я за секунду опинилась в коридорі і одразу бахнуло», - розповідає свою історія кореспондентка ТСН Алла Хоцянівська.

Після звільнення півночі України, ТСН почала розгортати виїзні студії у містах і селищах, що побували під окупацією.  Тут кажуть, у найтемніші часи трималися за національний ефір, як за рятівну соломинку. «Дякуємо вам, що ваш канал разом з іншими постійно висвітлювали. Я скажу за свою емоцію, коли тут в окупації, нам принесли радіо, інформування обмежене, але було і воно нам було важливе», - каже  мер Бучі Анатолій Федорук

Тепер ТСН працює і для того, щоб зло було покарано. Знімальні групи фіксують військові злочини росіян - просять людей, які пережили найстрашніше, ділитися своїм болем. Збирають гуманітарну допомогу для дітей, яких окупант зробив сиротами.  «Це допомога, яку передали зі Львова, Києва Запоріжжя. І це найменше з того, що ми можемо зробити і потішити хлопців», - каже журналістка ТСН Інна Лебеденко.  

Журналісти рятують тварин, що залишились без господарів під вогнем.

Найдужче переймаються в ТСН за тих, хто нині боронить нашу землю, і тих, кого відряджають на передову, скрізь, де виборюється перемога і там, де перемогу вже можна святкувати.

Вікна все ще забиті ,втім крізь них сліпучими променями пробивається сонце. І хоч рідше колектив залишається на ночівлю у підвалі, спати більше не став.

«Всі розуміють, що головне завдання - якимось чином допомогти майбутній перемозі. А все інше - засоби якими вони досягаються. І кожен відчуває себе на своєму місці», - переконує випусковий редактор ТСН Василь Костюк.  

Читайте також:

Обмеження на купальний сезон в Одесі постійно посилюють через відпочивальників, які йдуть на заміновані пляжі

Із дна Київського моря разом з гелікоптером РФ дістали тіла двох окупантів: подробиці операції

По школі на Київщині окупанти випустили 14 снарядів, але колектив почав збирання грошей на її відновлення