Не варто чіпати музей Булгакова — Олександр Ткаченко

Міністр культур та інформаційної політики Олександр Ткаченко прокоментував ініціативу Спілки письменників України закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Як він відзначив під час брифінгу «Посилення міжнародної підтримки культури та медіа в Україні», заява справила на мінсітра дивне враження.

Заперечує проти закриття і керівництво установи. Музей сьогодні займається історією Києва, його контекст набагато більше, аніж лише Булгаков, підкреслила у коментарях виданню «Вечірній Київ» директорка музею Булгакова Людмила Губіанурі.

«Мені дивно було прочитати заяву пілки письменників. Чим завадив музей Спілці письменників, не знаю. Булгаков киянин. Так, у нього були в деяких його творах, художніх, підкреслюю, творах, репліки певних героїв щодо визвольних змагань України на початку 20-го століття.Але думаю, що музей тут точно не винен. Ні музей, ні пам’ятник. Я думаю, що спілці є чим займатися, ніж вирішувати питання музею Булгакова. Позиція очевидна — точно не варто чіпати», — сказав Олександр Ткаченко.

У музеї Булгакова зараз плетуть маскувальні сітки для захисників України, розповіла Людмила Губіанурі. Тут проходять виставки і заходи, що стосуються Києва і знакових його постатей. Уквітні у музеї Булгакова заявили про необхідність наново переосмислювати спадщину, зробити реекспозицію та змістити акценти творчості Булгакова з роману «Біла Гвардія» на головні твори: романи «Майстер та Маргарита» та «Собаче серце».

Нагадаємо, як  заявили у Національній спілці письменників України (НСПУ), держава утримує й опікується закладом, який зберігає пам’ять про одного з найпідступніших ворогів України – Михайла Булгакова. Письменники закликали закрити музей Булгакова; всі музейні експонати передати на архівне зберігання в Національний музей літератури; у приміщенні, де розміщувався музей Булгакова, створити музей Олександра Кошиця.

Детально квартирне питання щодо видатного композитора, диригента, посла культурної дипломатії УНР роз'ясниля Людмила Губуанурі:

«Існує лише одне джерело, за яким Кошиць начебто жив у цьому будинку — один з довідників Києва. Насправді це помилка, адже є документи, — пояснює Людмила Губіанурі. — Олександр Кошиць, коли писав спогади, завжди спирався на свій паспорт. Адже в той час при переїздах поліція ставила печатки, всі адреси проживання зафіксовані. А він багато переїжджав. На Андріївському узвозі Кошиць дійсно мешкав, але в будинку за номером 22А».