Підозріло сухо: що таке відсутність потовиділення, причини, небезпека, лікування

Експерти одного з провідних видань США, яке спеціалізується на медичній тематиці для широкого кола читачів, розповіли про причини, небезпеку та лікування такого досить небезпечного захворювання як ангідроз.

За словами медиків, ангідроз – це відсутність потовиділення.

– На перший погляд здається, що людині пощастило, адже у неї не виникає неприємний запах, але відсутність потовиділення – досить тривожний симптом, – відзначають експерти.

Як позбутися болю, якщо затекла нога або схопила судома – поради невропатолога.

За їхніми словами, пацієнти з ангідрозом ризикують отримати такі небезпечні стани, як теплові судоми і тепловий удар.

Відзначається, що зона відсутності потовиділення може бути обмежена певними ділянками або ж поширюватися на весь організм.

При цьому ангідроз на одній ділянці може компенсуватися гіпергідрозом (занадто сильне потовиділення) на іншій.

Симптоми ангидроза:.

відчуття жару;.

не виходить охолонути після перегріву;.

важко переносити високі температури;.

м’язові спазми, які довго не проходять;.

поколювання в кінцівках;.

прискорене серцебиття;.

Причини ангидроза.

Серед безлічі причин цього стану відзначаються як вроджені, так і хронічні захворювання.

У деяких випадках ангідроз виникає з невідомих причин.

Зокрема, мова йде про стани, які безпосередньо впливають на шкіру і потові залози.

Сюди ж можна віднести і захворювання сполучної тканини, захворювання центральної або периферичної нервової системи, які впливають на зв’язок між мозком і потовими залозами.

Лікування ангидроза.

Людям, які страждають на ангідроз, слід уникати надмірних фізичних навантажень і високих температур.

Якщо перегрів неминучий, для охолодження слід використовувати прохолодну воду або пакет з льодом.

Слід також встановити кондиціонер і намагатися носити одяг з дихаючих і легких тканин.

Лікування ангідрозу залежить від причин, за якими організм перестав виділяти піт.

У деяких випадках виписують ліки, що викликають потовиділення.

Однак у багатьох випадках слабке потовиділення слід сприймати, як індивідуальну особливість людини, а не привід для занепокоєння.