Катар на зв’язку: В п’ять разів менше, ніж у Бразилії

Катар на зв’язку: В п’ять разів менше, ніж у БразиліїВалерій Пригорницький разом із Parimatch Ukraine представляють щоденники з Катару, де відбувається ЧС-2022 Матеріал підготовлено за підтримки Parimatch Ukraine.

Parimatch Ukraine – народжена в Україні перша ліцензійна онлайн беттінг-компанія та найбільший інвестор у розвиток спорту.

Матріархат у потягу на Польщу.

Вітання з Катару.

Україна не залишиться без свого кореспондента на футбольному Оскарі, хоча до останнього поїздка в Катар була під загрозою.

І питання випуску журналіста із України під час воєнного стану, мабуть, була найменшою тривогою, хоча й прикордонники у потязі Київ – Перемишль змусили понервувати, повертаючи паспорт.

«Валерій, прокидаємося і встаємо», — суворим тоном молода панянка потривожила мій сон.

П’ята ранку, можна б і тихіше, — думаю про себе.

Але до матріархату у потягу слід було б за вечір звикнути.

Однак миттєва посмішка на обличчі паняночки відразу дала зрозуміти, що з вагону мене не висадять на перший мороз, який накрив Україну.

А значить остання перепона на шляху до Дохи подолана.

А було їх чимало.

Для початку – саме отримання акредитації ФІФА.

З часів Мундіалю 2014 року в Бразилії, де квота українських журналістів складала 10 місць, на Катар їх врізали до двох, себто в п’ять разів менше.

Не подумайте, що ФІФА якось обмежує права українців, справа в іншому – ми щоразу ці квоти не заповняємо.

Тому наразі українська квота ідентична до представників Анголи чи Пакистану.

Цього разу дедлайн отримання акредитації закінчувався у серпні, однак з настанням осені ФІФА не надало жодних ключів, необхідних для реєстрації заявки.

Відверто кажучи, я попрощався з думками про Катар, бо ще в середині вересня ніякої відповіді не мав.

І якби на допомогу не прийшов завжди усміхнений прес-аташе збірної України Олександр Гливинський, який на додачу нещодавно ще й був обраний членом виконкому міжнародної асоціації спортивної преси Европи AIPS, на тому все б і зупинилося.

Наступний крок – отримання дозволу на виїзд за кордон.

Виявилося, що його можна отримати лише за декілька днів до від’їзду.

Завчасно – ніяк.

Аякже планування поїздки, бюджет якої жоден журналіст в Україні не потягне власними силами? Тільки ціни на проживання в готелях захмарні.

В наметовому містечку в пустелі (за фактом — в палатках) ніч під зорі сургучеві починається від 200 доларів.

І це найбюджетніший варіант.

На круїзних лайнерах умови кращі, але майже всі місця були заздалегідь викуплені.

Через доступність алкоголю.

Переліт з Варшави в Доху і назад – від 1000 доларів.

Трішки економніше через Стамбул, але з пересадками і спробуй наразі до того Константинополю з Києва дістатися.

Через Румунію та Болгарію точно вийде не дешевше.

Хто не ризикує, той не відкорковує ігристе.

Ідеш в олл-ін, або залишаєшся без Мундіалю.

Згодом вдалося домовитися з Parimatch Ukraine, який закрив усі витрати.

І тільки дякуючи найбільшому інвестору у спорт в Україні, ви маєте змогу не лише читати ексклюзиви із Катару, а й спробувати свої сили у щоденних «Зіркових прогнозах», де лише в першому турі вам на допомогу прийдуть Джованні Елбер, Будевейн Зенден, Крістіан Вільягра і рекордсмен ЧС 78-річний Бора Мілутинович – єдиний, хто тренував п’ять різних збірних на світових першостях.

Далі – більше!.

Мінус довгих прізвищ.

Наступною перепоною на шляху до Катару виявилося отримання візи.

Точніше спеціальної Hayya Card, яка на період Мундіалю стала «зеленим світлом» для в’їзду в країну – журналісту, вболівальнику, футболісту тощо.

Зазвичай ця процедура займає до 5 робочих днів.

Одна з умов отримання Hayya Card – підтвердження житла.

Палатка з собою не рахується.

Господар квартири Mohamed мене зачекинив.

Тиждень чекаю, другий.

А візи (вона електронна) нема.

Починаю штурмувати чати та пошту сервісу Hayya – жодної реакції.

Арабський сервіс.

Потім випадково помічаю, що однією літери в моєму довжелезному прізвищу не вистачає.

Ну ти й Ахмед.

Чи Мохамед, прости Господи.

Тиждень до поїздки.

Мохамед намагається виправити помилку, а помилка не виправляється.

Виявляється у сервісі 20 літер, а в мене з пробілом Валерій Пригорницький – 21.

Не рахуйте, точно 21, навіть у латинському варіанті.

От остання літера десь в пустелі й заблукала.

Знову шкрябаю їм листа.

Хоч би хни.

Звертаюся до медіасервісу ФІФА, і лише там отримую відповідь, що справа не у зайвій літері, а що моя заявка проходить процедуру служби безпеки.

Війна в Україні, однак.

Підтвердження візи отримав лише 13 листопада, а 17 був потяг на Пшемисль.

І перше, що я відчув у Перемишлі – як багато світла у Польщі.

А у Катарі взагалі досхочу.

Поділіться, будь ласка, з нами.

Потяги у Польщі приходять із запізненням, тому варто звертати увагу, якщо в тебе пересадка.

У Кракові буквально вскочив у останній вагон.

По відчуттям українців не менше.

Галасливі такі.

Автоматичні двері намагаються за ручку потягти.

Ну ви зрозуміли=).

Дорога до Дохи зайняла дві доби.

Катар зустрів пиловою бурею і високою вологістю.

От і я вперше зіштовхнувся з поняттям акліматизації на власному досвіді.

Важко дихається, підтошнює, вулицями пересуватися лише на таксі — радять місцеві.

Тротуарів у моємі районі Ер-Райяну нема.

А тепер уявіть що футболістам грати в таких умовах, хай хоч і стадіони обладнані всіма надсучасними Airconditions.

Відчуваю, буде чимало непередбачуваних результатів.

Катарцям футбол не цікавий.

Матч-відкриття Катар — Еквадор не вразив від слова зовсім, чого не скажеш про офіційну церемонію відкриття.

І склалося враження, що катарці прийшли подивитися не на футбол, а на шоу.

Уже під час першого тайму добра тисяча місцевих почала залишати стадіон, а інші просто не вірили у свою збірну — такої занадто слабкої команди на Мундіалях пригадати важко.

З організаційної точки катарці перший день повністю провалили.

Мало того, що не справилися з передматчевим трафіком, так і після гри вляпалися в неприємну ситуацію.

Журналістам обіцяли, що зі стадіону кожні 6 хвилин буде відходити шатл до медіацентру.

Вийшло так — що близько 1000 журналістів змушені були чекати автобусів понад годину.

Наймані волонтери з Бангладешу, Пакистану та Індії розгубилися, і під тиском шейхів, які не встигали на офіційну програму, не тільки забули англійську мову, а і готові були пропускати кого завгодно на стадіон.

Пояснити, як знайти дорогу до сектору — наче показати на мапі Україну.

Після повернення в Ер-Райян влаштував 6-кілометровий квест до своїх апартаментів.

Початок був дуже обнадійливим — порожнє місто Ер-Райян зачаровує, аж поки не довелося перетинати два швидкісних хайвея.

Один з крюком через підземку, інший через недобудований міст — ууух.

Так, шість кілометрів точно виросли у вісім.

З імпровізацією надалі закінчую, бо буду повертатися під ранок.

Зустрів багато котів, одного разу навіть почув лай собаки, і зіштовхнувся конями на іподромі.

У 2014-му в Бразилії було більше різномаїття звірів.

У Катарі, кажуть, можна квартиру на ключ не зачиняти, а гаманець у кав‘ярні можеш забрати хоч через тиждень.

Приємний народ, насправді!.

Заряджай на Чемпіонат Світу разом із Parimatch Ukraine!.

Валерій Пригорницький.