"Вони не знають, як далі жити": на звільненій Харківщині місцеві не можуть оговтатись від страху і стресу

Калинове було під окупацією пів року, сюди багато хто втік із Харкова, сподівався, орки сюди не дійдуть.

Лякаються найменшого шурхіту, біжать ховатися від гучних звуків та страждають на безсоння -  на Харківщині в звільнених селах люди і досі не можуть оговтатися від наслідків окупації, йдеться в ТСН. 

У них немає тепла, води та ліків, пенсіонери вимушені шукати пігулки по сусідах, або ж їздити до аптек за десятки кілометрів. Щоби надати медичну допомогу, по звільнених селах їздять медики міжнародної організації «Лікарі без кордонів». 

Мешканці села Калинового чекають на прийом тераповета та психолога, до обох треба чи не кожному. Пані Наталя жахи окупації переживала разом з онуком. “Війна вплинула дуже здорово. Він не їв і труситься ось. Бахкає - і труситься. Оце ж і я так, як дитина мала. Страшно як бухне, так і присідаєш”, - розповідає жінка. 

Сіпається навіть від шурхіту пані Євдокія. "Кожен день бахкає. Куп’янськ і Борівський поряд і воно бахкає. Троє онуків. Як двері стукнуть, вони вже підстрибують. Маленькі онуки. В погребі тоже сиділи”, - пригадує жінка. 

У звільнених селах у людей схожі скарги та симптоми, каже лікарка. Через страх та тривожність - високий тиск, хребет та суглоби болять, бо люди за день тягають десятки відер з водою. “Серцева недостатність, порушення ментального стану внаслідок стресу. Порушення рухливості. Хворі залишаються у будинках, де немає світла, де немає опалення. Вони вимушені використовувати дрова для опалення, а для літніх людей це дуже важка праця”, - зазначає лікарка організації “лікарі без кордонів”  Олена Курінна. 

Майже в усіх селян під час окупації з’явились проблеми зі сном. Чи не кожен у черзі і нині зізнається: спить найбільше 4 години на добу. “Страхи такі. Оце ж стріляють і прислухаєшся. Не спиш і прислухаєшся, коли буде стріляти, або бахкати, або ще щось”, - каже місцева мешканка. 

“Вони не знають, як далі жити, вони не знають, що буде завтра. Не можуть спати і приходять до нас з питаннями про те, що я не можу спати, але це як симптом, а сама хвороба набагато глибша”, - пояснює психолог Олександр Любченко. 

Калинове було під окупацією пів року, сюди багато хто втік із Харкова, сподівався, орки сюди не дійдуть. Втім, в середині березня окупанти вивісили на сільраді свій прапор. Над людьми знущалися. “Пішли у хату подивилися. У холодильнику лежало пів хлібини. Каже: “Ну, а ти ж кажеш, що немає хліба”. - “Ну, беріть, забирайте”. Потім пішли, хотіли покупаться. Він каже: “В мене води немає”. Один зайшов у ванну, а в кімнаті працював телевізор і там йшли українські новини, український канал, він з автомата розстріляв цей телевізор”, - розповідає пережите Анатолій. 

Нині у селі лиш половина населення: півтори сотні, не більше і жодної крамниці. Найближча аптека за 30 кілометрів. Медики приїздять сюди вдруге, привозять і ліки. У багатьох пацієнтів після початку терапії помічають певний прогрес, але до повного одужання, кажуть лікарі, ще далеко.

Читайте також:

Цілодобовий штурм Бахмута і околиць додає роботи військовим медикам, які працюють на межі

Біг рятувати рідних: від обстрілу Харківщини росіянами загинув 40-річний чоловік

Як "бавовна" на аеродромах РФ вплине на планування ворогом ракетних ударів по Україні: пояснення експерта