Народний депутат і перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин заявив, що Верховна Рада повинна ухвалити «найкритичніший компонент» законодавства у медіасфері, який регулюватиме діяльність медіа під час виборів.
Про це він сказав під час конференції «Реформи під час війни. Підсумки року та подальші очікування. Погляд громадянського суспільства», яку провела 20 грудня в Українському кризовому медіа-центрі Коаліція «Реанімаційний пакет реформ».
«Феномен України – в тому, що ми попри війну продовжуємо достатньо амбітні реформи. Однак, особливо з моменту, коли від Києва відійшла безпосередня військова загроза, є тенденція до того, щоб втілювати деякі з них в пів руки», – сказав Юрчишин.
Зокрема, за його словами, обмеження інформаційного простору сприяє тому, що з втілюваних реформ випадають цілі компоненти, які необхідно було би здійснити. Наприклад, із нещодавно ухваленого закону про медіа випали «найкритичніші компоненти» про регулювання медіа під час виборів. Тож у новому році парламент буде змушений вдосконалювати законодавство про медіа у виборчій сфері.
«Якщо ми зараз не встановимо адекватні норми, то далі будемо мати «Наші гроші» з Дубінським чи вечори Княжицького під час передвиборчої кампанії, не кажучи вже про всякі ютуб-канали Шарія. І неможливо буде довести, що це передвиборча агітація, а не творчий продукт», – каже Юрчишин.
Крім того, він відзначив проблеми зі спектром представлених у національному телемарафоні позицій. Юрчишин вважає, що присутність в етері марафону певних осіб чітко корелюється з їх наближеністю до влади.
«Тенденції до централізації цілком логічні під час війни. Створення національного марафону – це логічний крок, але питання до якості продукту і до наявності широкого спектру представлених у ньому позицій», – сказав Юрчишин.
За його словами, якщо аналізувати моніторинги марафону, які робить «Детектор медіа», можна побачити, «як спокусливо перетворити марафон не лише у популяризацію суспільно важливих наративів, але й у піар окремих діячів». При цьому, каже Юрчишин, перелік осіб, які отримують висвітлення у марафоні, «дуже чітко корелюється з наближенням цієї людини до влади чи можливістю створити для влади якусь конкуренцію».
Зокрема й через політику телемарафону, на думку Юрчишина, діяльність парламенту під час війни не так помітна суспільству, як діяльність президента.
- Читайте також: Наталія Лигачова: Прийняття закону про медіа – головна подія 2022 року. Але ще є над чим працювати
Нагадаємо, закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому Верховна Рада ухвалила 13 грудня. При цьому Рада погодилась скасувати зміни до Виборчого кодексу, що стосувалися сфери медіа. Це було умовою для надання голосів за закон «Про медіа» від двох парламентських фракцій — «Європейської солідарності» та «Батьківщини».
Громадські організації закликали народних депутатів підтримати зміни до Виборчого кодексу та закону України «Про всеукраїнський референдум» в частині інформаційного забезпечення та агітації. Ці зміни мали окреслити повноваження Нацради у питаннях агітації, закріпити визначення прихованої агітації та вперше комплексно врегулювати агітацію в інтернеті.
Народний депутат Микита Потураєв в інтерв'ю «ДМ» назвав вилучення поправок до Виборчого кодексу під час ухвалення закону «Про медіа» «болючим» компромісом. Однак, додав депутат, у майбутньому противники поправок отримають значно радикальніші зміни через нову директиву ЄС «Акт про свободу медіа», в якій є вимоги до медіа і їхніх прав під час виборів.
Він також повідомив, що на основі Положень про права ЗМІ на виборах, які не ввійшли до закону «Про медіа», народні депутати, «Опора» та рух «Чесно» готують окремий законопроєкт щодо прав медійників на виборах.
Фото: Вікіпедія