В Україні через війну, яку розв'язала Росія, багато людей можуть мати тривожність За попередніми прогнозами МОЗ, психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 мільйонів українців, з них близько 3 – 4 мільйонів потрібно буде призначати медикаментозне лікування.
Чому виникає тривога
Тривога впливає на роботу тіла та психіки. Хоча здається, що її єдине завдання – зіпсувати людині життя, насправді вона має важливу функцію – допомогти організму зібрати всі свої ресурси, дати відсіч кривднику або уникнути небезпеки.
Так, при гострій тривозі запускається захисна реакція "бий або біжи": всі органи та системи, які забезпечують негайне виживання, переходять в аварійний режим. Причому іноді напруга може зберігатися дуже довго, а це постійний тонус організму та витрата енергії. Якщо тривога дуже сильна чи тривала, може порушитись харчування, сон, лібідо, соціальне життя, режим роботи та відпочинку. Тому у таких випадках застосовують ліки.
Анксіолітики в лікуванні тривоги
Для лікування гострої тривоги застосовують препарати, які мають негайну протитривожну дію, – анксіолітики. Їх призначають короткими курсами або на вимогу. Прийом завершується після покращення ситуації, оскільки є ризик звикання.
Анксіолітики можуть бути:
- бензодіазепіновими – впливають на рецептори гальмівного нейромедіатора ЦНС – гамма-аміномасляної кислоти, мають снодійний, седативний, анксіолітичний, міорелаксуючий і протисудомний ефекти;
- небензодіазепіновими , наприклад агоністи серотонінових рецепторів.
Антидепресанти в лікуванні тривоги
Ефект після прийому анксіолітиків швидкий, але нестійкий. Для терапії хронічних тривожних станів використовують антидепресанти. Їхній ефект розвивається через один-два місяці після початку прийому, але при успішному лікуванні може зберігатися навіть після скасування препарату. Наприклад, це можуть бути селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, через які підвищується концентрація серотоніну в організмі. При тривозі їх застосовують частіше за інші антидепресанти через порівняно невеликий перелік побічних ефектів і здатність покращувати настрій.
Також для лікування тривоги лікар може призначити інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну, які нарівні із серотоніном збільшують рівень норадреналіну. Це нейромедіатор, який відповідає за мобілізацію ресурсів у стресовій ситуації та бере участь у регуляції настрою.
Зрештою, якщо інші препарати не допомагають, при лікуванні тривоги можуть використовувати трициклічні антидепресанти (ТЦА). Вони впливають не тільки на серотонінові та норадреналінові рецептори, але й на ті, що зв'язуються з іншими речовинами: наприклад, з ацетилхоліном, що контролює нервово-м'язову передачу, або гістаміном.