Прем’єри Польщі, Чехії і Словаччини: Україна повинна отримати гарантії безпеки ще до вступу в НАТО, щоб не бути «сірою зоною»

Лідери трьох країн закликають не допустити замороження російсько-української війни, тому що це нічого не вирішить.

Європейців надихнув візит президента США Джо Байдена до Варшави і Києва в лютому. Тоді американський лідер підтвердив, що хоча Америка далеко, вона віддана свободі в Європі і розуміє, що Україна бореться за свободу для всіх.

«Україна не хоче воювати з Росією. Так само, як і ми. Але стає все більш очевидним, що Росія вже давно вирішила, що вона воює з нами. Протягом багатьох років Кремль систематично підривав міжнародну стабільність і безпеку, порушуючи міжнародне право, застосовуючи силу або погрожуючи її застосуванням, а також підриваючи демократичні інститути за допомогою політичної та гібридної війни. Його акт агресії проти України є лише крайнім проявом цих дій. Наш заклик слід сприймати серйозно: якщо Росія переможе, а Україна впаде, наступною може стати Центральна Європа», - пишуть в спільній статті для Foreign Affairs прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, глава уряду Словаччини Едуард Гегер і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. 

Вони переконані, що перемога над Росією зараз, в Україні, зменшить ймовірність того, що друзям Києва доведеться проливати власну кров пізніше. 

«Це дасть чіткий сигнал, що замороженим конфліктам і нескінченним війнам немає місця в нашому регіоні. І це дасть зрозуміти тиранам у всьому світі, що агресія не буде винагороджена, а диктаторам не буде дозволено розрізати планету на сфери свого злого впливу», - підкреслюють глави урядів трьох країн.

Фіала Гегер і Моравецький також підкреслюють, що підтримка України повинна зберігатися доти, поки російські війська не будуть повністю виведені з української території, поклавши остаточний край реваншизму та імперіалізму Кремля. Припинити війну з Росією, яка все ще володіє Кримом і територіями на сході України, було б схоже на відкрите запрошення всім авторитарним божевільним, які думають, що це нормально - вторгатися до своїх сусідів на основі сфабрикованих, ненависницьких наративів, вбиваючи при цьому сотні і тисячі невинних цивільних осіб.

Заморожування конфліктів - це улюблений спосіб Росії виграти час, роблячи вигляд, що вона припиняє війну, яку сама ж і розпочала. Заморожений конфлікт не принесе стабільності, не покращить безпеку чи економічні умови в довгостроковій перспективі. Швидше за все, він дозволить Росії перегрупувати і відновити свої сили, продовжуючи вести політичну війну і експортувати свою імперську ідеологію.

На лінії фронту

Лідери Чехії, Словаччини і Польщі пишуть, що пишаються об’єднаною реакцією Європи на російську агресію. Вони нагадують про те, що їхні країни впродовж своєї історії пережили російський реваншизм, тоталітаризм, окупацію, депортації та масові вбивства. Впродовж багатьох років центрально-європейці застерігали від цих небезпек. 

«Як лідери держав, що знаходяться на передовій цієї більш широкої боротьби, ми з першого дня знали, що наші країни мають відігравати особливо важливу роль. Наша історія також навчила нас, що важливо протистояти злу і підтримувати тих, хто дає відсіч. Саме тому лідери з нашого регіону першими відвідали Президента Володимира Зеленського в обложеному Києві. Саме тому наші країни прийняли мільйони біженців і з перших днів російського вторгнення відправляли в Україну військову, економічну та гуманітарну допомогу», - підкреслюють Фіала, Гегер і Моравецький.

Вони також підкреслюють те, що війна додала нової енергії трансатлантичному альянсу. Багато членів НАТО зараз роблять більше для збільшення витрат на оборону і модернізацію своїх Збройних сил, ніж будь-коли в історії Альянсу. Ухвалюючи нові зобов'язання на Вільнюському саміті в липні, лідери повинні продовжувати вдосконалювати свої оборонні плани і підвищувати боєготовність наших збройних сил. Очевидно, що спільна безпека вимагатиме ще більше ресурсів: як фінансових, так і людських, - щоб зберегти військову і технологічну перевагу в майбутньому. Європейці показали, що вони здатні нести свою справедливу частку тягаря. Військова підтримка України також означає, що Європа допомагає своїй власній оборонній промисловості, роблячи трансатлантичний альянс сильнішим. 

«Це важливий принцип нашої допомоги: допомагати Україні не означає підривати нашу власну обороноздатність. Зараз не час послаблювати нашу рішучість. Оскільки боротьба на полі бою посилюється цієї весни, ми дивимось у майбутнє - літо і осінь. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну без жодних застережень. Це включає в себе забезпечення того, щоб вона отримала всю зброю і фінансову допомогу, необхідну їй для перемоги над Росією і повного відновлення свого суверенітету і територіальної цілісності. Це законна вимога демократично обраного уряду України», - пишуть лідери трьох країн.

Європейська військова підтримка досі була життєво важливою в боях. Враховуючи невибірковість російських обстрілів, передача жодного типу звичайної зброї не може бути виключена апріорі. Лідери Чехії, Словаччини і Польщі також закликають сміливіше і швидше ухвалювати рішення про надання Києву допомоги. Тому що кожне вагання, кожне зволікання є небезпечним для України. Надання їй необхідних важелів для перемоги - найкращий спосіб уникнути затяжної війни.

Фіала, Гегер і Моравецький також похвалили Міжнародний кримінальний суд на висунення обвинувачень проти Владіміра Путіна. Важливо, щоб суд продовжив розслідування воєнних злочинів, скоєних в Україні. Але також настав час створити спеціальний трибунал, який притягне російське вище керівництво до відповідальності за скоєний ним злочин агресії. 

«Ми також пропонуємо конфіскацію російських активів і резервів, які на Заході оцінюються в 350-400 мільярдів доларів. Ці кошти можуть і повинні бути використані для післявоєнної відбудови України», - наголошують лідери Чехії, Словаччини і Польщі.

Після війни

Вони також наголошують, що зараз зовсім не зарано планувати післявоєнні гарантії безпеки для України. Не буде ніяких інвестицій та сталого відновлення, якщо Київ не буде здатен захистити себе від майбутньої агресії.

Майбутнє європейської безпеки має ґрунтуватися на міцному фундаменті, а НАТО стати міцним сполучником трансатлантичної спільноти, яка просуває демократичні цінності, співпрацю в галузі безпеки і мирне вирішення спорів.  На майбутньому саміті у Вільнюсі НАТО доведеться відповісти на складні, але неминучі питання про майбутнє Альянсу, в тому числі про його ставлення до України і майбутню стратегію щодо Росії. У 2008 році союзники вирішили, що майбутнє України (як і Грузії) має бути пов'язане з НАТО. На думку лідерів трьох країн, настав час Альянсу окреслити чіткий і надійний шлях до членства України, щоб це стало можливим за відповідних умов і бажання української сторони. 

«А до того часу ми повинні бути готові надати гарантії безпеки, окрім політичних запевнень, які не дозволять Україні стати «сірою зоною». Сірі зони створюють можливості для авторитарних режимів сіяти нестабільність і посилювати напруженість», - пишуть прем’єр-міністри лідери Чехії, Словаччини і Польщі.

Що стосується Росії, то справедливо буде сказати, що давній підхід Заходу, який передбачає поєднання стримування з діалогом, потрібно модернізувати.  

«Протягом багатьох років ми терпляче ділились своїми поглядами і розбіжностями з Росією в різних контекстах, в тому числі в Раді «НАТО-РФ», але безрезультатно. Розмова зі стіною не принесе змін у російській поведінці. Зіткнувшись з відсутністю діалогу, НАТО, як військово-політичний альянс, має бути готовим коригувати свою стратегію на ходу. Сімдесят шість років тому в цьому журналі Джордж Кеннан закликав до політики стримування Радянського Союзу. Подібні принципи можуть бути застосовані і сьогодні: військова сила, жорсткі санкції, ізоляція Росії і трансатлантична єдність є ключовими принципами нашої стратегії», - пояснюють Фіала, Гегер і Моравецький.

Вони підкреслюють, що також поділяють стурбованість Вашингтона свободою і безпекою в Індо-Тихоокеанському регіоні. Безпека - це глобальний виклик, як спільна боротьба за демократію і свободу. Якщо Європа хоче залишатися цілісною і вільною, американська участь і лідерство залишатимуться вирішальними. Проте рішучість в підтримці України також допоможе стримати агресію в інших частинах світу, посилаючи сигнал, що тиранів не буде умиротворено ніде: ні в Європі, ні в Азії чи будь-якому іншому регіоні.

«Це послання буде особливо чітким, коли Україна переможе, а Росія зазнає поразки», - переконані автори.