Георгій Мазурашу, ініціатор криміналізації використання анонімних акаунтів у соцмережах: Головною метою документа є боротьба проти ботоферм та фейкових проєктів

Народний депутат із фракції «Слуга народу», один з ініціаторів законопроєкту  про введення кримінальної відповідальності за використання анонімних акаунтів і сторінок у соціальних мережах для поширення недостовірної інформації, що загрожує національній безпеці України, Георгій Мазурашу в коментарі «Детектору медіа» заявив, що головною метою документа є боротьба проти ботоферм та фейкових проєктів, які поширюють неправду.  

Відповідний законопроєкт № 9223 від 19 квітня 2023 року опублікований на сайті парламенту.  Ініціатори пропонують ввести кримінальну відповідальність за використання акаунтів і сторінок у соціальних мережах для поширення недостовірної інформації, що загрожує національній безпеці України.

«ДМ» запитав Мазурашу про головну мету законопроєкту, про механізм пошуку володарів анонімних акаунтів, про те, які критерії визначення «заздалегідь недостовірної» інформації та  чи виправдана можлива криміналізація використання анонімних акаунтів у соцмережах. 

Наводимо відповіді нардепа на поставлені запитання:

1) Головна мета законопроєкту — боротьба проти ботоферм та фейкових проєктів, які поширюють неправдиву (брехливу, маніпулятивну) інформацію, що загрожує національній безпеці. 2/3 проєкту підготували якраз представники органу, серед функцій котрого — боротьба проти цих явищ, які, наголошую, загрожують національній безпеці України.

2)  Механізми пошуку, виявлення і доведення до покарання — це справа відповідно уповноважених. Дуже сподіваюсь, що ефективність роботи в цьому напрямку вдасться підвищити. Бо, наприклад, з фейкової сторінки у фейсбуці з початку 2020 року займаються провокаціями від мого імені, а правоохоронці кажуть, що нічого не можуть зробити.  До слова, і в ці дні в рамках чергової маніпулятивної інфоатаки використовують скрини з неї.

3)  У нас у законодавстві вистачає формулювань, які не дуже просто сприйняти однозначно. Водночас у частині «недостовірної інформації» частіше легко встановити це. Наприклад, коли маніпулятори розказують, що «депутати хотіли розстрілювати військових» (мова про законопроєкт, який подала на реєстрацію Мар'яна Безугла, а після потужної інфоатаки відкликала), легко визначити, що це не відповідає дійсності, тобто це недостовірна інформація. Або коли маніпулятори поширюють інформацію з фейкової сторінки і подають це як мою, — дуже легко встановити недостовірність. Взагалі це питання більше до органів, які уповноважені це визначати.

4) Із збереженням анонімності в контексті цієї законодавчої ініціативи (9223) немає ніяких проблем, якщо особи не поширюють неправдиву (брехливу, маніпулятивну) інформацію. Це ж так просто — базувати свої публічні повідомлення на фактажі, на конкретиці, а не на брехні та маніпуляціях. Більше того, особлива увага саме до поширення неправдивої інформації, яка загрожує нацбезпеці. Під час війни, думаю, це дуже актуально. Водночас зазначу, що на сайті Ради є тисячі законопроєктів, і лише мала частина з них доходять до голосування в залі, ще менше стають законами. Уважніше аналізувати законопроєкти логічно, коли їх включають до порядку денного, а ще актуальніше — коли вони ухвалені за основу і, відповідно, відкривається юридична можливість вносити зміни, коригувати те, що може нести ризики неоднозначного трактування. А у нас обговорюють масово тоді, коли проти законопроєкту розкручують маніпулятивну інфокампанію. І яка «сенсація» — масово маніпулятивно атакують законодавчу ініціативу, яка спрямована проти ботоферм і фейкових проєктів, що якраз і займаються маніпулятивними інфоатаками.

• Читайте також:  У Верховній Раді пропонують запровадити покарання за використання фейкових акаунтів у соцмережах

Фото:  Георгій Мазурашу/Facebook