Як довго людина може жити без повітря

Як ми дихаємо

Дихальна система складається з верхніх та нижніх дихальних шляхів. До перших відносять порожнину носа з навколоносовими пазухами, носоглотку та ротоглотку – в них за допомогою спеціальних ворсинок повітря очищається від домішок, зволожується та зігрівається. До інших належить горло, трахея, бронхи, бронхіоли та альвеоли.

Зв'язок між дихальними шляхами здійснюють легені. Саме в них розташовані маленькі бульбашки – альвеоли, – які захоплюють кисень, який надходить, і насичують ним кров, а вона, своєю чергою, доставляє кисень іншим тканинам і органам. Також альвеоли виділяють у довкілля вуглекислий газ.

Щоб вдихнути людина опускає діафрагму, піднімає ребра і збільшує відстань між ними. А ще в процесі вдиху беруть участь внутрішні міжреберні м'язи та деякі м'язи живота. Так в організм надходить приблизно 400 – 500 мл повітря, максимальний об'єм – близько двох літрів. А при видиху діафрагма навпаки піднімається, ребра опускаються, а відстань між ними зменшується.

У середньому в спокійному стані доросла людина здійснює близько 12 – 18 дихальних рухів за хвилину, причому жінки вдихають і видихають частіше за чоловіків. А під час фізичних вправ це число збільшується до 40 або навіть 60 разів – приблизно стільки ж у спокої дихають немовлята.

Що ж буде, якщо навмисно дихати рідше чи затримати дихання? Насправді людина не помре, щобільше, в перші 1 – 2 хвилини взагалі не станеться нічого критичного. Щоправда, виконувати ще якісь дії паралельно не вийде: тіло заощаджуватиме енергію, яку нема звідки брати, поки дихання не відновиться.

При великих проміжках без дихання є ризик викликати непритомність, судоми чи серйозніші ушкодження нервової системи, до смерті. Річ у тім, що мозок складається з величезної кількості нейронів і вважається надзвичайно енергозалежним органом – адже він працює навіть у спокої.

Як довго людина може не дихати

Так, спочатку (до 30 секунд затримки дихання) людина відчує себе більш спокійно, потім (до двох хвилин), швидше за все, відчує невеликий дискомфорт та біль у грудях. Приблизно через три хвилини почне швидко скорочуватися шлунок, через п'ять хвилин з'явиться запаморочення, на шосту хвилину виникне сильний тремор чи судоми. А після цього людина знепритомніє — так тіло намагається захиститися від вільних іонів водню та вуглекислого газу, які без дихання накопичуються, долають гематоенцефалічний бар'єр та проникають у тканини.

Виникає питання: як люди тоді встановлюють світові рекорди з фрідайвінгу – підводного плавання із затримкою дихання? Наприклад, французькому спортсмену Стефану Міфсуду в 2009 році вдалося протриматися у воді протягом 11 хвилин та 35 секунд, причому він попередньо не дихав чистим киснем. Якщо пройти цю процедуру, можна не дихати понад 24 хвилини.

Вся справа в рефлексі пірнання: під впливом холодної води – а у водоймах вона зазвичай холодна – подразнюється трійчастий нерв, дихання зупиняється, робота серця сповільнюється, спазмуються периферичні кровоносні судини. Через це тіло тимчасово менше потребує кисню. Так природа допомагає ссавцям не захлинутися і потонути. Причому нпірнальний рефлекс є навіть у немовлят: тому їм не загрожують водні пологи і спеціальні заняття в басейні для малюків.