Відмова від ПДЧ не зробила швидшим шлях України до вступу в НАТО – експерт

Костянтин Єлісєєв пояснив, чому шлях України до НАТО без ПДЧ став коротшим, але не швидшим.

Під час саміту НАТО у Вільнюсі країни-члени Альянсу визнали, що Україна не потребує Плану дій щодо членства. Однак це ніяк не пришвидшило наш шлях до вступу, адже ПДЧ був уторованою та юридично вивіреною дорогою, а тепер Україні доведеться йти через невідомі хащі, пише Костянтин Єлісєєв у статті для ZN.UA «Після Вільнюсу: найбільші перемоги й розчарування України».

«Шлях України до членства в НАТО став «коротшим, але не швидшим». Гранично точна оцінка міністра Кулеби, який як ніхто інший багато зробив для уникнення гірших сценаріїв розвитку. Україну позбавили вимоги Плану дій щодо членства, однак і легшою дорогу до Альянсу це не зробить. Замість уторованого та юридично вивіреного шляху йти доведеться через невідомі хащі. І щоб дорога ця не перетворилася на нескінченне випробування, слід було б уже сьогодні у співпраці з нашими союзниками, передусім із Польщею та країнами Балтії, отримати компас руху до НАТО з гранично чітким переліком вимог. Українська дипломатія це памʼятає, знає та вміє з часів отримання безвізового режиму з Євросоюзом», – йдеться у статті.

При цьому, як зауважив Єлісєєв, не слід видавати бажане за дійсне і вважати, що єдиною умовою для отримання запрошення, крім консенсусу союзників, є завершення війни проти Росії. Чернетку умов уже викладено у Декларації «Великої сімки» щодо підтримки України. Там йдеться про реформи в галузі демократії, верховенства права, судочинства, корпоративного управління, у секторі економіки та безпеки, державного управління, поваги до прав людини та свободи ЗМІ. 

«І тут багато що збігається з нашим рухом із досягнення критеріїв членства в Європейському Союзі. Тому треба не чекати, а сформулювати завдання та належним чином виконати. Ювілейний Саміт НАТО у Вашингтоні — цілком досяжна перспектива», – пише автор.

Водночас Єлісєєв додав, що Вільнюс став невеликим, але кроком уперед до Альянсу. І навіть вказав на двері, хай на них і не написано «Швеція та Фінляндія». Основним завданням української дипломатії, за словами автора, було отримати позитивну відповідь від лідерів країн НАТО на заявку України на членство в Альянсі, за можливості, у формі запрошення приєднатися до Вашингтонського договору згідно із його статтею 10. Завдання складне, але можливе, як кажуть, по зубах досвідченій та амбітній дипломатичній команді МЗС у співпраці з нашими партнерами.

«Чи вдалося його виконати українській дипломатії? Якщо об’єктивно, частково вдалося. Фактично заявки України не відхилили, а отже, прийняли. Хай і не власне запрошення, а перспективу отримання запрошення у разі виконання двох комплексних передумов у документах саміту зафіксовано. Хоч і невеликий, але вагомий крок уперед», – підсумував автор.

Нагадаємо, за словами Єлісєєва, найбільшим розчаруванням саміту у Вільнюсі стали не перспективи членства в Північноатлантичному Альянсі, а так звані гарантіями безпеки. Адже те, що запропонували країни G7 гарантіями безпеки не є. За його словами, так звані гарантії — це не про безпеку і захист України всім Вільним світом, а про підготовку до нової війни та посилення здатності нашої держави до самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН.