Жодна пара у світі не застрахована від розбіжностей у поглядах чи діях і як наслідок сварок. У матеріалі 24 Каналу ви дізнаєтеся чому сваритися – це нормально і як робити так, щоб "італійські пристрасті" йшли лише на користь.
Сварки Кейт та Вільяма
"Це не ідеальний шлюб! У них приголомшливі сварки" – розповідає королівський письменник Томас Квінн. Кейт Міддлтон та принц Вільям час від часу вступають у гарячі суперечки. При цьому ініціювати їх може саме чоловік, якого називають більш запальним. Але роблять вони це у досить екстравагантний спосіб!
Там, де деякі пари сваряться і кидають одне в одного важкими вазами – Вільям та Кейт кидають одне в одного подушки,
– наголосив Квінн.
Під час процесу, схожого на дитячу забавку, подружжя навіть встигає придумати одне одному кумедні прізвиська. Ймовірно, одним із факторів, який допомагає королівському подружжю врегулювати суперечки, є умовна заповідь королеви Єлизавети ІІ: "Ніколи не скаржся, ніколи не пояснюй". Так, Вільям перейняв манери своєї бабусі, а Кейт досить добре вміє не скаржитися.
Принц Вільям та Кейт Міддлтон / Getty Images
Сварки зміцнюють стосунки
Найміцніші пари ті, які багато сваряться. Так вважають вчені. За деякими дослідженнями, майже половина пар вважають сварки бодай раз на тиждень запорукою міцних стосунків. Ба навіть психологи називають сварку – однією із 7 складових здорових відносин.
Що ж дають сварки:
- Так легше спілкуватися. Псує стосунки мовчання, а не сварка. Краще сказати те, що турбує і вирішити назріваючий конфлікт.
- Позбутися негативу. Це не найкращий спосіб, аби виплеснути емоцій. Але жоден з партнерів – не скарбничка, щоб накопичувати в собі образи. Можливо, саме під час сварки ви зможете краще зрозуміти один одного.
- Не однаково. Сварка – демонстрація того, що вам не байдуже на партнера і ви готові заради нього чи неї змінюватися.
- Сильніший зв'язок. Теорія через супротив, коли під час сварки можна більше зрозуміти себе та свого партнера. Дійти до суті, знайти компроміс – це стане запорукою міцних стосунків.
- Палкий вогник. Якщо не знаєте, як "підігріти" свої стосунки, то саме сварка може стати у нагоді. Темпераментні італійці не обмежують себе у емоціях, але після цього як пристрасно миряться!
Правила сварок
Сваритися теж треба правильно. Це мистецтво може опанувати кожен, якщо застосовувати декілька правил:
- Будьте прямими. Ми вже зазначали, що партнери – не скарбнички і примножувати у собі певні образи не варто. Радше щораз сісти і прямо обговорити ту чи іншу проблему. Варто говорити прямо, але без звинувачень одне одного.
- Не змушуйте захищатися свого партнера. Фраза: "ти ніколи мені не …" може вмить зруйнувати усю конструктивну розмову. Адже партнер натомість шукатиме контрприклади своєї поведінки. Тут варто пам'ятати, що за один раз треба обговорювати якусь одну проблему і не переходити до інших. Не перетворюйте одну сварку на сеанс скарг.
- Слухайте свого партнера. Один говорить – інший слухає. Мабуть, це золоте правило знайоме ще з дитинства. У стосунках воно може бути підкріплене активним слуханням – перефразуйте слова вашого партнера. Це може запобігти не лише непорозумінням, але й демонструє те, що ви вмієте чути.
- Прийміть іншу точку зору. Усі ми різні. Ми по-різному мислимо та сприймаємо інформацію, а отже і ставлення до неї можемо формувати своє особисте. Навчіться сприймати точку зору свого партнера і зрозумійте на основі чого вона сформована. Це значно зменшить рівень напруги у деяких ситуаціях.
- Повага, а не зневага. Найгірше, що може продемонструвати партнер під час сварки – презирство. Дехто вважає це навіть передвісником розлучення! Презирство може проявлятися навіть у невербальній поведінці. Зневага унеможливлює конструктивне вирішення проблеми.
- Вчасний тайм-аут. У кожній сварці важливо вчасно не просто зупинитися, а взяти паузу. Навіть короткої паузи на декілька вдихів достатньо, щоб заспокоїтися і не сказати зайвого. Контроль над своїм гнівом є ключовим для управління конфліктами.
Тож, сварка – це теж умовне мистецтво. Знаючи певні правила, вона може допомогти зміцнити стосунки. І краще діяти як Кейт та Війльям – кидатися не вазами, а подушками за зачиненими дверима своєї спальні.