Майбутні вибори у США, Китай і Тайвань, переворот у Нігері, ядерна програма Ірану….
Щоби зберегти увагу світу, Україна має усвідомлено за неї боротися, привертаючи погляди світових лідерів та суспільств.
Між тим Київ часом демонструє хаотичність, заперечуючи у зверненнях і заявах до всіх держав та міжнародних організацій те, що заявляв напередодні.
Про "міжнародний спам" Києва - у статті старшого викладача Києво-Могилянської академії Богдана Бернацького Спам іменем України.
Як Верховна Рада імітує діяльність за допомогою міжнародних "звернень".
Варто почати з азів, базових правил міжнародних відносин, бо їх в Україні часто розуміють хибно.
За Конституцією в Україні зовнішня політика є прерогативою президента.
Верховна Рада України не відсторонена від зовнішньої політики.
Просто її повноваження - інші.
Є профільний комітет ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Його головне завдання - розгляд ратифікацій, але не менш важливим є його участь у погодженні закордонних відряджень і координації міжпарламентського спілкування.
Ще один інструмент парламенту - це звернення та заяви, адресовані міжнародній спільноті.
Цю сферу "виміряти" та оцінити досить просто.
І якби хтось справді ставив перед парламентом завдання показати активність - то лишився би задоволеним.
До 24 лютого 2022 року чинне скликання ВР ухвалило близько 15 звернень і 15 заяв.
За півтора року відтоді - додалося 42 (!) звернення та 12 заяв.
Треба зауважити, що парламент попереднього скликання був у цьому питанні теж вкрай продуктивним, ухваливши за п'ять років роботи 52 звернення та 12 заяв.
Але нинішні темпи вже очевидно шкодять якості рішень парламенту.
Українські парламентарі у часи великої війни немов винайшли "універсальні ліки".
Рада намагається зверненнями здолати усі проблеми: звертається не лише до інших парламентів та асамблей, які є звичними партнерами ВР, а й до міжнародних судів, міжнародних організацій тощо, піднімаючи широкий спектр питань.
Однак "ліки" не працюють - напевно, тому парламент цього скликання ухвалює свої заклики до світу кількаразово.
Таке штампування звернень і заяв викликає подив і в самих депутатів, які є інколи авторами цих самих звернень.
"Іноді ми з одного питання голосуємо одразу дві постанови, просто тому, що автори не домовились між собою.
Ось уявіть, ви голова іноземного парламенту і одночасно отримуєте два звернення з України з майже однаковим текстом..
Це починає виглядати вже як спам", - ще торік прокоментував цю практику народний депутат Ярослав Железняк.
Логічне питання, яке мають поставити собі держави-адресати: то який з двох документів є позицією ВР?.
Як вже йшлося на початку, ресурс міжнародної уваги не безмежний.
Навіть для України.
Ухвалення двох-трьох звернень в один день з одночасним розсиланням їх усіма доступними каналами - вкрай невдала стратегія.
Це створює у партнерів відчуття, що офіційний Київ не прагне досягти заявленої мети, а лише імітує діяльність.
Давайте подивимося на результативність такої активної роботи ВР.
Чи припинив хоч один парламент угоду про уникнення подвійного оподаткування з Росією після звернення ВР у червні 2022 року? Наразі відповідь - ні.
І подібних прикладів багато.
Та й у ситуації, коли політика Заходу дещо змінюється, є всі підстави для сумніву, що причиною є листи з Грушевського.
Докладніше - у матеріалі Богдана Бернацького Спам іменем України.
Як Верховна Рада імітує діяльність за допомогою міжнародних "звернень".