Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, передає кореспондент Укрінформу.
"У лікарні особам, яким було ампутовано кінцівки, мають допомогти. В тих лікарнях, де мультидисциплінарні команди, до них має одразу підійти соціальний працівник і пояснити весь алгоритм, що і як робити. Крім того, особа може у свого лікуючого лікаря запитати, чи є меморандум у цієї лікарні з протезистом про співпрацю. І тоді лікуючий лікар запрошує протезиста, який також надає всю необхідну інформацію", - пояснила Жолнович.
За її словами, якщо у медзакладі немає соціального працівника або не укладено меморандум з протезним підприємством, то особа за результатами лікування має отримати висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона постраждала внаслідок війни, та індивідуальну програму реабілітації. Ці документи разом з паспортом, ІПН необхідно передати до ЦНАП чи самостійно зареєструватися в кабінеті особи з інвалідністюта обрати протезне підприємство.
Як додала Жолнович, військовослужбовці, які отримали бойову травму, для протезування мають подати такі документи: паспорт, ІПН, висновок ВЛК чи лікарсько-консультативної комісії про необхідність протезування з індивідуальною програмою реабілітації, а також довідку про обставини травми, яке видає командування підрозділу.
"Ця довідка є важливою і необхідною, вона впливає на вартість протезування. Якщо є довідка, яка підтверджує участь у бойових діях, то її можна додавати, якщо немає - достатньо довідки від командира", - сказала очільниця Мінсоцполітики.
Як повідомляв Укрінформ, до Міністерства соціальної політики за пів року по допоміжні засоби реабілітації звернулися майже 59 тисяч цивільних і військових, які постраждали від війни.
В Україні діє близько 50 протезних підприємств, де громадяни можуть отримати доопомогу за кошти державної програми.