Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9030, націлений, зокрема, на спрощення діяльності малих виробництв виноробної продукції. У профільних асоціаціях Фокусу розповіли, що вітають закладені в ньому нововведення. Проте зауважують, що проєкт закону не вирішує всіх проблем, які за довгі роки накопичилися у галузі.
Ухвалений парламентом у серпні законопроєкт №9030 пропонує скасувати вимогу отримання малими виробництвами виноробної продукції ліцензії на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв. Про це пише Фокус у новій статті "Винна карта України. Що відбувається з виноробством та чому ціни на акоголь зростуть".
Таким чином, після вступу в силу проєкту закону, малим виробництвам виноробної продукції достатньо буде подати декларацію про початок виробництва алкогольних напоїв та бути включеним до відповідного реєстру. Крім того, проголосована ініціатива передбачає такі зміни для галузі:
- надати право малим виробництвам виноробної продукції закуповувати сировину (виноград, плоди, ягоди, мед) українського походження;
- дозволити розлив вина у металеві банки із харчового алюмінію, а також кеги із алюмінію та нержавіючої сталі;
- замінити щомісячну звітність на щорічну;
- передбачити штраф за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв — у розмірі 1020 гривень.
Українська сировина та металеві банки: які новації закону вітає бізнес
"Те, що держава саме зараз звертає увагу на виноробну галузь, як гілку сільського господарства України, має величезне значення. Адже всі попередні роки винороби країни, особливо малі, не могли добитися такої уваги і розгляду важливих для галузі питань", — каже Наталія Благополучна, президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє.
Усі законопроєкти, які спрощують бюрократичні моменти щодо отримання різних дозволів, довідок, ліцензій, допомагають працювати виноробам України, додала вона.
"Чим більше буде виноробних підприємств, тим сильнішою буде конкуренція. Вона змушуватиме робити новинки, свої унікальні купажі вин, щоб користуватися більшим попитом споживача. Це призведе до розвитку й насадження більшого різноманіття сортів у різних регіонах", — зауважив голова спілки Укрсадвинпром Володимир Печко.
Важливо Україні потрібна нова модель: роль держави в економіці буде кардинально зменшена, - Шмигаль (відео)Основна новація ініціативи — дозвіл малим виробництвам виноробної продукції здійснювати роздрібну торгівлю алкоголем без додавання спирту без отримання ліцензії на роздрібну торгівлю, а якщо вони використовують виключно власну сировину, то навіть гуртова торгівля дозволена без відповідної ліцензії, зауважив адвокат ЮК RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов.
Ще одне важливе послаблення — дозвіл працювати із закупленою сировиною.
Дозвіл працювати із закупленою сировиною дасть можливість бізнесу виробляти вина, не чекаючи свого урожаю
"Багато нових виноробних підприємств роблять вино, але не мають власних виноградників. Вони садять виноградники, але проходять три — п’ять років, поки вони починають плодоносити. Класно, коли тобі дають можливість купувати вже, а ти паралельно можеш садити виноградники і з часом робитимеш вино зі свого винограду", — зазначає Печко.
Виноградний кадастр та ринок землі: на які зміни очікують винороби
Законопроект не закриє всі проблеми галузі, каже Наталія Благополучна. Вона нагадала, що потрібно привести до вимог ЄС "Закон про виноград та вино", а саме:
- змінити класифікацію вин за якістю, ввести поняття не тільки вина географічного зазначення, але й КНП ( контрольованої назви за походженням);
- запатентувати нові назви для запозичених на сьогодні назв вин та інших напоїв (шампанське, коньяк, херес, кагор та ін.);
- зробити чітке районування сортів винограду за теруаром (типами ґрунтів та клімату);
- здійснити кроки щодо реального реєстру виноградників України та ін.
Серйозним стимулом для розвитку виноробства в Україні може стати відкриття ринку землі для юросіб.
"Виноградарство — це багаторічне насадження, на 50 — 70 років, — пояснює винороб Іван Плачков. — А де зараз винороб може взяти землю на 50 років? У держави в оренду? Все роздано. Купувати паї? Люди не продають паї особливо. Орендарі, які володіють паями, можуть на 7 — 10 — 15 років дати. А виноробам який сенс брати на стільки в оренду, коли виноград починає давати плоди тільки за 4 роки після посадки?".
Опитані Фокусом представники Асоціацій звернули увагу на потребі контролю з боку держави за галуззю та запровадження кадастру виноградників.
Для контролю за якістю вина, в Україні треба створити винний Кадастр, кажуть експерти
"Ми не знаємо, де і скільки у нас виноградників, які сорти. У законопроєкті про виноград та продукти виноградарства, прийнятому в І читанні, винесено саме питання реєстрів. Якщо ми знатимемо, які виногради у нас є, які обсяги, скільки й ким вирощується, це допоможе налагодити систему контролю за якістю, не буде шансів щось не те налити в вино", — зауважив Володимир Печко.
Важливо "В умовах війни": в Україні лише 52% підприємців працюють у повному обсязі, — опитуванняНагадаємо, мінімальні роздрібні ціни на алкоголь, окрім деяких вин, уряд не піднімав з 2018 року.Виробники спиртного зверталися до Міністерства економічного розвитку з відповідним клопотанням про їх актуалізацію. Однак прийняттю відповідного проєкту завадила війна.
Також Фокус писав, що на ціни на алкоголь впливає і підвищення тарифів на електроенергію з липня. Але в Раді запевнили, щоукраїнцям можна не боятися нового підвищення тарифів на світло і подорожчання інших енергоресурсів до кінця 2023-го.