Київ зіткнувся з дилемою, яку складно вирішити
Західні союзники України десь із травня почали публічно натякати, що було б непогано провести вибори навіть в умовах війни. Це завдання із зірочкою, бо постає багато викликів: голосування військових, біженців закордоном, безпека людей на дільницях в умовах ракетної загрози, організація зустрічей з виборцями, коли масові зібрання заборонені. "Телеграф" пояснює, чому партнери підіймають тему виборів зараз і як це бачать український уряд:
Звідки взялася ідея
Непублічні заклики почали лунати значно раніше. "Телеграф" ще на початку квітня повідомляв із посиланням на власні джерела у дипломатичних колах, що однією з причин, чому розмови про вибори активно велися в українських кулуарах, була воля західних партнерів, зокрема Америки. Американцям важливо, щоб, попри все, відбувалась змінюваність влади. Тому вони виступають за проведення виборів, їм дуже важлива демократія. Неформально умова звучала як "хочете грошей — забезпечте умови для демократії".
Першим саме публічно про тему виборів заговорив президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Тіні Кокс. Він зазначив, що хоча він визнає жахливість боротьби, з якою стикається Україна, країна повинна виконувати свої зобов’язання за міжнародними угодами щодо проведення виборів.
"Від (України, ред.) залежить, як розв'язати цю проблему", — сказав він, додавши, що не буде претензій до України, якщо вибори не будуть ідеальними. Але якщо ми не проведемо вибори, то до нас у всіх будуть питання, адже без виборів демократія неможлива.
А днями вже відкрито у підтримку до цієї тези висловився сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем. Під час візиту до Києва з нагоди Дня Незалежності 24 серпня Грем звернувся до президента з посланням про те, що в Україні навіть попри війну мають відбутися вибори.
"Моє сьогоднішнє послання до президента: я вражений тим, що зробили ви та ваша країна, чоловіки та жінки. Ми продовжимо боротися, щоб вам надходила зброя, щоб ви могли виграти війну, яку ми не можемо дозволити собі програти. Але також ви повинні робити дві справи одночасно. Наступного року в Україні мають відбутися вибори", – сказав Грем.
В країні мають відбутися вільні та чесні вибори, а американський народ має знати, що Україна змінилась, обґрунтував свій заклик Грем, додавши, що у минулому це була дуже корумпована країна. Нині американці пильно стежать за зброєю та коштами і наступним кроком у становленні демократії мають стати вибори.
Правові нюанси
У жовтні 2023 року в Україні мають пройти парламентські вибори, а це значить, що за 60 днів до цього має розпочатися агітація. У березні 2024 року — черга обирати президента. Але є одне але — у нас діє воєнний стан і на цей сценарій українське законодавство вже має відповідь:
- ст. 19 Закону "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до якої в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів президента, депутатів Верховної Ради, органів місцевого самоврядування.
- Сценарій щодо ВР можна знайти у ст. 83-ій Конституції, де йдеться про закінчення строку повноважень ВР під час воєнного стану — мовляв, її повноваження продовжуються.
Але 28 липня голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що Конституція не забороняє проводити вибори під час воєнного стану і натякнув, що готуються зміни до закону про воєнний стан, щоб їх провести.
"Я думаю, що нам треба ухвалити якісь важливі рішення щодо цього, щоб, з одного боку, забезпечити стабільність у державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але, з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна загалом і бореться", — сказав Стефанчук.
Слова Стефанчука викликали шквал критики серед юристів та політиків. Коментуючи слова голови Верховної Ради, секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов заявив, що проводити вибори в країні в умовах війни в несправедливий спосіб ніхто не дозволить. Та йому складно уявити, як голосуватимуть хлопці біля Бахмута та на інших ділянках фронту.
Водночас "Телеграф" розповідав із посиланням на джерела, що ця заява радше була зроблена для закордонних партнерів, які в неофіційних розмовах все частіше говорять про вибори, як одну з ознак того, що демократія в Україні не згортається. Втім до цієї події ще треба підготуватися і в Офісі президента розглядали дві потенційно можливі дати: весна 2024 — провести майже одночасно планові вибори президента, вибори в парламент і місцеві вибори. Або вже осінь 2024 року.
Реакція українців
Заява Ліндсі Грема спричинила бурхливі обговорення в українському суспільстві, так, Олексій Данілов в інтерв'ю "Радіо Свобода" висловив думку, що вибори можливі, коли закінчаться воєнні дії, тому що під час війни проводити вибори – це доволі складна річ.
"Держава має забезпечити голосування усіх без винятку громадян, які мають на це право. А під час війни це зробити вкрай-вкрай важко. Тому ми будемо діяти за законом нашої країни, за нашою Конституцією і будемо визначати, коли нам проводити вибори, згідно з нашим законодавством, а не згідно з бажанням тих чи інших поважних наших партнерів, які вважають, що ми можемо порушувати наші закони. Ні, ми порушувати закони не можемо", — сказав Данілов.
Дмитро Золотухін, виконавчий директор громадської організації "Інститут постінформаційного суспільства", критично відреагував на вибори під час війни:
"Припустимо, що провести вибори з точки зору закону — реально. Як і виключити з виборчого процесу сотні тисяч військових. Я вже не кажу про конфлікти інтересів… Припустимо, до парламенту будуть одночасно балотуватися головнокомандувач Залужний і сержант Маркус, чи означає це, що сержант буде, фактично, вести передвиборчу кампанію проти головнокомандувача, або, навіть, верховного головнокомандувача?", — дивується Золотухін.
У відповідь він запропонував США забезпечити над Україною безполітну зону, бо для виборів ключовим аспектом є безпека.
"Оголошуємо вибори, скажімо, в Закарпатській області. США та НАТО оголошують Закарпатську область безполітною зоною та забезпечують це своїм ППО/ПРО та авіацією. Голосування відбувається безпечно. Потім переходимо до Львівської та Івано-Франківської областей.. Потім наступні 2-3 області так само і так — до Харківської, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської і Запорізької", — підсумував він.
Підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар заявив, що нас розриватимуть дві протилежні вимоги:
"Вимога проведення виборів ще до завершення війни, аби довести, що Україна є справжньою демократією, і вимога, щоб ці вибори були стовідсотково вільними, чесними та з рівними можливостями для всіх, включаючи військовиків. Як це зробити одночасно, я не знаю. Не провели вибори — ви не демократія. Провели вибори в час війни, але була неминуча халепа з нерівними можливостями — ви не демократія", — пише Пекар.
Проте він підкреслив, що є спосіб довести, що Україна є демократією, і без потрапляння у цю ситуацію. Мовляв, достатньо зняти основні претензії до згортання демократії, які має Захід: монополізація медіа та обмеження свободи слова; згортання децентралізації та тиск на місцеву владу; зменшення ролі парламенту та позапарламентське / позасудове ухвалення рішень; закриті публічні реєстри.
"Прибравши підстави для цих претензій, заявити: а вибори ми будемо проводити чесно, вільно, відкрито та з рівними можливостями тоді, коли для цього будуть безпекові, технічні та організаційні умови", — заявив він.
Різні юридичні та фізичні проблеми проведення виборів під час війни вже встигли спричинити скандал — українців обурила фраза голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про можливість проведення голосування без участі військових.