Захід має наростити виробництво озброєння та боєприпасів, щоб Україна могла отримати вогневу перевагу над Росією раз і на завжди.
Таку думку у статті для Financial Times висловив генерал Армії Великої Британії у відставці Річард Барронс.
Він зазначив, що нинішній контрнаступ ЗСУ навряд зможе скоротити окуповану територію наполовину до зими, що, можливо, було однією з найбільш оптимістичних цілей. Втім Україна показала, як російську армію можна перемогти. Але на думку експерта це може статися аж 2025 році. Тому західні союзники повторюють, що підтримуватимуть Київ “стільки, скільки знадобиться”.
Сили оборони України змогли прорвати лише першу лінію окопів, щоб узяти Роботине на півдні після боїв впродовж багатьох тижнів на мінних полях. Просування на тому напрямку становить близько 12 кілометрів, потрібно подолати ще 88 кілометрів до моря, щоб перерізати так званий сухопутний міст з РФ до Криму. На північ і південь від Бахмута просування становить близько 8 кілометрів, до головної російської оборонної лінії лишається 16 кілометрів, а до кордону – 96 кілометрів.
Також на думку британського генерала вбивство ватажка ПВК Вагнера Євгенія Пригожина і вищого керівництва його групи найманців не вплинуло на бойові дії, за винятком, можливо, посилення лояльності військ до кремлівського диктатора Владіміра Путіна. Російські війська розтягнуті, виснажені й не мають резервів, але якщо вони просто не здадуться, шлях попереду буде ще довгий.
– Україна має достатньо засобів протиповітряної оборони, щоб прикрити близько третини території країни. Проблема нестачі артилерійських боєприпасів була вирішена лише тимчасово, коли США надали касетні снаряди. Україна зможе відновити ВПС лише до середини 2024 року, і їй дуже бракує ключового обладнання, необхідного для розмінування. Виправлення всього цього перенесе війну щонайменше на наступний рік, – написав Барронс.
Було б катастрофою допустити, щоб те, що залишилося від резервного 10-го корпусу, було розбите на шматки на російських оборонних рубежах через поспішний графік. Великі війни – а це війна за національне виживання вздовж майже 1000 кілометрів лінії фронту – ведуться в тому масштабі й темпі, в якому вони розвиваються. Британський генерал вважає, що перемога над Росією залежить від 5 важливих кроків.
По-перше, Київ не повинен наполягати на суттєвому успіху на полі бою до того, як з’являться засоби для його досягнення. Війна ніколи не буває успішною, якщо вона ведеться на короткій дистанції: Україна має стати сильнішою, а Росія – слабшою, інакше це призведе до патової ситуації.
По-друге, необхідно продовжувати невпинний тиск на російську окупацію протягом всієї зими. Це означає продовження успішних операцій в дусі “відкусити й утримати” (тобто йдеться про просування короткими відрізками, щоб зменшити втрати й залишатися під прикриттям артилерії та ППО). Для цього знадобиться стале поповнення живої сили й боєприпасів. Притискання російських військ до фронту буде неухильно виснажувати сили, волю і резерви. Навіть якщо моральний дух російської армії вже низький, його потрібно зробити ще гіршим.
По-третє, Україна повинна системно послаблювати військову хватку Росії на своїх територіях до 2024 року і далі. Важливим залишається знищення артилерії, а також удари по цілях по всій окупованій території України.
– Мета полягає в тому, щоб знищити російський військовий потенціал швидше, ніж його можна буде замінити, і зробити його нездатним протистояти сильнішому майбутньому українському наступу. Київ змушений дотримуватися західного обмеження на використання наданої ним техніки й боєприпасів на території самої Росії. Але він все одно повинен застосувати власну винахідливість і сміливість, щоб завдати сильного удару за межами своїх кордонів, – розповідає експерт.
По-четверте, необхідно нейтралізувати російський Чорноморський флот як головний двигун руйнівних обстрілів московськими крилатими ракетами і блокади експорту зерна. Власні ракетні удари України та швидко зростаючий потенціал морських безпілотників можуть пошкодити російські кораблі швидше, ніж вони будуть замінені.
– До весни 2024 року Чорноморський флот не повинен відігравати значної ролі у цій війні, – наголошує Барронс.
П’ятий і найважливіший аспект полягає в тому, щоб визнати, що ця війна залежить від оборонно-промислового потенціалу Заходу й України як визначального фактора військового успіху. Українська кампанія зараз покладається на союзників, які нарощують свою оборонну промисловість. Боєприпаси з нещодавно розширених виробничих ліній почнуть надходити в достатній кількості щонайменше з середини 2024 року. Це має уможливити значний перелом у наступальних можливостях Києва.