Як Ердоган намагався переконати Путіна знову відкрити зерновий коридор

4 вересня у російському місті Сочі відбулася зустріч президентів Росії та Туреччини - Владіміра Путіна та Реджепа Таїпа Ердогана.

Попри багатообіцяючі заяви перед початком переговорів, домовленості про експорт зерна, яка задовольняла б і Росію, і Україну, так і не досягли.

Київ вже відповів відмовою на нові пропозиції чи то на ультиматуми, які Путін передав через Ердогана.

При цьому позиція України має прибічників також серед західних лідерів.

Докладніше про результати переговорів - у статті редактора Євро.

Правди Сергія Сидоренка Провал Ердогана.

Чим завершилася спроба лідера Туреччини домовитися з Путіним про зерно.

На протокольній частині переговорів з Путіним Реджеп Ердоган по суті, анонсував нові домовленості про "зернову угоду".

Як мінімум, крок до її відновлення.

"Увесь світ дивиться на "зернову угоду".

Що вийде, яким буде результат? Я вірю, що на пресконференції сьогодні, після наших контактів, ми дамо світові необхідний сигнал, особливо важливий для малорозвинених африканських країн", - заявив турецький лідер, сидячи навпроти російського керівника.

Ця цитата відразу увійшла у заголовки світових агенцій, додатково підігрівши очікування від зустрічі, на яку, здавалося б, Ердоган не мав їхати без гарантованого хоча б часткового успіху.

Та після зустрічі президентів стало очевидно, що оптимістичні заяви та натяки Ердогана на початку його зустрічі з Путіним зовсім не свідчили про досягнуті домовленості.

Радше це був жест відчаю.

"Пан або пропав".

З цих двох варіантів сталося останнє.

На підсумковій пресконференції заяви турецького лідера щодо "зернової угоди" були позбавлені будь-якої конкретики.

І в них не було того "сигналу світові", який він анонсував на початку переговорів.

Реджеп Ердоган обмежився словами про те, що Туреччина "вірить у те, що скоро буде знайдене рішення, яке відповідає очікуванням".

А Владімір Путін відразу поспішив додати, якими є ці очікування.

По-перше, він заявив, що не бачить потреби у "зерновій угоді" взагалі.

Бо, мовляв, ніхто і не відчув її розриву Росією.

"Припинення реалізації угоди не позначилося на глобальних продовольчих ринках - на цьому я хотів би наголосити особливо, - що б із цього приводу не говорили.

Ціни на зернові продовжують знижуватися.

Фізичної нестачі продовольства немає", - заявив Путін.

Щоби переконатися, що це неправда, йому достатньо було послухали африканських лідерів, які нещодавно приїздили до РФ - ті одноголосно вимагали від нього саме відновлення зернового коридору.

Утім, напевно, російський лідер і сам чудово знав, що бреше.

Так само як брехнею були і його наступні заяви - про те, що Захід, мовляв, порушив умови існування "зернового коридору" і "змусив" РФ до його розриву.

Але жодних кроків до відновлення вільного судноплавства з продовольством з морських портів України Росія робити не буде, доки Захід не виконає умови РФ.

Серед них - виведення з-під SWIFT-санкцій Россельхозбанку та зняття санкцій ЄС та США з тих російських підприємств (зверніть увагу, йдеться про невизначену кількість), які ведуть торгівлю продовольством і добривами.

І хоча Ердоган, імовірно, був би не проти виконання цих умов, та є проблема.

Для відновлення "зернової угоди" на ці умови має погодитися також Україна.

А офіційний Київ вже відповів на це категоричною відмовою.

І щонайменше у Європі українська позиція має підтримку.

"Гра Путіна із "зерновою угодою" є цинічною", - заявила німецька колега Кулеби Анналена Бербок.

Словом, переговори Ердогана і Путіна не наблизили компроміс ані на крок, а лише зафіксували, що позиція сторін не має точок дотику.

Тобто наразі зусилля та приниження турецького президента виявилися марними.

Докладніше - у матеріалі Сергія Сидоренка Провал Ердогана.

Чим завершилася спроба лідера Туреччини домовитися з Путіним про зерно.