Польський досвід для України: як Гетьманцев хоче змінити податки для ФОПів і що про це думають експерти

Проблема сплати податків та наповнення скарбниці, як і раніше, залишається актуальною для держави в умовах повномасштабної війни з росією. Вирішити її взявся голова комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетьманцев, який бажає обкласти українських ФОПів податками за "польською" системою.

Про це він заявив в інтерв’ю виданню Новини.LIVE. "Телеграф" розбирався, що мав на увазі нардеп і до чого варто готуватися українським платникам єдиного податку.

Як у Польщі: до 20% із усього доходу — як хоче Гетьманцев

Політик зазначив, що єдиний податок перетворився з інструменту підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого та середнього бізнесу і тому необхідна його реформа.

Провести цю реформу Гетьманців пропонує через польський досвід оподаткування, згідно з яким, по-перше, передбачається більший ліміт за операціями — 2 млн. євро, тоді як в Україні ліміт становить 7,8 млн. гривень. З іншого боку, різні види діяльності обкладають різними ставками податку. Наприклад, з торгівлі стягують 3%. Низькі вони у виробництва. А ось податки на послуги становлять від 12 до 20%.

"Ми насамперед говоримо про справедливість оподаткування. Наше завдання — відокремити малий бізнес від середнього та великого. Це зараз основна проблема єдиного податку та системи оподаткування малого бізнесу. Ті ж РРО необхідні для того, щоб відслідковувати перевищення лімітів за операціями ФОП", — говорить про перевагу цієї зміни для держави Данило Гетьманцев.

Загалом, як підкреслив політик, у жодному разі не можна робити так, щоб великий і надвеликий бізнес штучно через схеми перетворювався на малий.

Чотири схеми: як ФОП платять податки в Польщі

"Телеграф" вивчив систему оподаткування для малого та середнього бізнесу у сусідній Польщі, де при реєстрації бізнесу можна обрати один із чотирьох варіантів сплати податку:

• 1) базовий — якщо дохід ФОПу не перевищує 120 000 злотих (1 млн 20 тис. грн), то податок сплачується за ставкою 12%, але із суми податку віднімається 3600 злотих. Тобто при доході в 120 тисяч злотих ви повинні віддати не 14 400 злотих, а лише 10 800 (91 800 гривень). Якщо дохід перевищує 120 000 злотих, то ви заплатите 10 800 злотих зі 120 тисяч доходу та 32% від суми, що перевищує цю цифру. Так, при доході 200 000 злотих віддати доведеться 10 800 плюс 32% від 80 тисяч злотих, тобто 25 600 злотих, або всього 36 400 злотих;
• 2) лінійний податок — це найбільш прямий аналог єдиного податку в Україні, щоправда, ставка тут набагато вища — 19% і застосовується до всіх. Цей варіант зазвичай використовують підприємці, які мають дохід куди вище 120 тисяч злотих, оскільки "зайві" суми вищі за цей поріг у такому разі оподатковуються за ставкою в 19%, а не 32% як у базовому варіанті;
• 3) паушальний податок — саме той варіант, про який говорить Данило Гетьманцев, передбачає ліміт доходів 2 млн євро та податкову ставку від 2 до 17% залежно від виду діяльності. Так, продаж вирощеної підприємцем сільгосппродукції оподатковується ставкою 2%, а найвищий рівень 17% — стосується одноосібної професії без найнятих працівників: нотаріусів, адвокатів, консультантів;
• 4) податкова карта — є системою місцевого податку, розмір якого залежить від низки чинників на кшталт роду діяльності, числа працівників, кількості жителів у місті чи районі, де розташований бізнес та іншого.

Як нескладно здогадатися, пропонований Данилом Гетьманцевим паушальний податок справді робить ухилення від податків за допомогою реєстрації ФОП працівника більш "дорогим" для великого бізнесу.

З іншого боку, якщо йдеться про IT-підприємця, який на субпідряді виконує роботу для більшої компанії, для нього податок зросте втричі — з нинішніх 5% в Україні до 15%, які платять айтішники в Польщі.

Експерти загалом "за", але є нюанси

За словами опитаних "Телеграфом" експертів, ідея впровадження такого досвіду виглядає позитивною, але має низку нюансів.

За словами економічного експерта Бориса Кушнірука, він частково підтримує Данила Гетьманцева, оскільки третя група єдиного податку справді перетворилася на схему для мінімізації податків платниками на загальній системі оподаткування. Але перекриття однієї схеми законом не вирішить проблем неефективної податкової системи загалом, які набагато глобальніші.

"Залишиться податок на доходи фізосіб, який варто було б знизити до двох ставок у 10 і 13%, податок на додану вартість, з яким також часто "грають" у тій же 3-й групі єдиного податку. Його я рекомендував би знизити до 15%, а щоб компенсувати втрати місцевих бюджетів від зниження ставок податку на доходи фізосіб, слід запровадити комунальний податок у 5% з продажу місцевих бюджетів.

Сплату та адміністрування ПДВ доцільно перевести на криптогрівні, що фактично повністю виключить можливості для зловживання з ним як з боку платників податків, так і фіскальних органів.

Також для малого та середнього бізнесу (МСБ) необхідно запровадити сплату єдиного соцвнеску (ЕСВ) лише з мінімальної зарплати, як це зараз є для ФОПів та IT-шників, тому що витрати на фонд оплати праці у сукупних витратах у них значно вищі, ніж у великих підприємств. Саме існуюча модель сплати ЄСВ породжує масову "тінізацію" діяльності МСБ.

Крім цього, слід податок на прибуток трансформувати у податок на виведений капітал. Тільки такий системний підхід до змін системи оподаткування та сплати соціальних внесків дозволить стимулювати бізнес-активність, виведе його з "тіні", прибере більшу частину зловживань у податковій системі", — наголошує співрозмовник "Телеграфа".

Доктор економічних наук Олексій Плотніков до позитивних сторін пропозиції Данила Гетьманцева відніс саму ідею запровадження досвіду країни-члена Євросоюзу, що зробить нашу податкову систему більш зрозумілою для європейців, особливо у світлі прагнення України до членства в ЄС.

"Інше питання — чи слід робити подібні кроки у воєнний час, коли бізнес особливо гостро реагує на будь-яку зміну, тим більше в умовах падіння доходів населення, а отже, і бізнесу? Підприємців цілком влаштовує існуюча система, а її зміна викликає їхнє невдоволення, аж до мітингів та виступів", — говорить про негативний досвід можливого прийняття "польського" досвіду в Україні.

А тим часом, як показав проект бюджету на 2024 рік, Україна живе головним чином на кредити західних партнерів, а власні кошти спрямовує переважно на війну.