Всі фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп, з 1 жовтня 2023 року мають використовувати РРО. Це реєстратори розрахункових операцій (РРО), а простіше кажучи касові апарати.
Хто має обов’язково їх встановити та яка відповідальність передбачена за роботу без РРО – Факти ICTV розпитали керуючих партнерів юридичної компанії Муренко, Курявий і Партнери. Нижче – детальні коментарі щодо цього питання від Олександра Курявого та Нікіти Муренка.
Хто має обов’язково встановити РРО
Всі фізичні особи другої-четвертої груп спрощеної системи оподаткування повинні встигнути до 1 жовтня вирішити питання із впровадженням у работу касового апарату.
– ФОПи, як суб’єкти господарювання, здійснюють підприємницьку діяльність, тобто вони приймають готівку, проводять роботу з постачання товарів, продажу якоїсь продукції і використовують для приймання платежів картки.
Тобто, наприклад, якщо ви використовуєте еквайринг (технологію безготівкового приймання платежів з використанням банківських карток і систем безконтактної оплати, – Ред.), QR-кодом і через нього сплачуються товари платіжною карткою або, наприклад, використовується карта-ключ до рахунку для того, щоб отримувати кошти – такі операції вважаються як прийняття картки і тому зараз такі операції повинні бути фіскалізовані. Як і у разі, якщо приймається до оплати готівка, – пояснюють експерти.
Проте є ті категорії осіб, які можуть і не встановлювати РРО з 1 жовтня. До них належать:
- ті, хто здійснює розрахунок на IBAN;
- ті, хто приймають до оплати картки і надають послуги;
- ті, чий бізнес зареєстрований у селах.
– Не встановлювати РРО можуть ті особи, які продають товари або надають послуги і надсилають клієнтам для розрахунку стандартний номер IBAN, за яким ті щоразу заходять в банк і за реквізитами сплачують. Другою категорією, яка може не встановлювати РРО, є ті особи, які надають саме послуги.
Наприклад, я надаю юридичні послуги і у мене є еквайринг Monobank або інший LiqPay, і я продаю не товари, а саме послуги, у мене також немає обов’язку встановлювати РРО. Якщо я, наприклад, за допомогою еквайрингу продаю товари, тоді у мене є обов’язок встановити РРО і на кожну операцію, якщо я надсилаю якийсь товар клієнту, я зобов’язаний надати та вкласти чек, – розповідають юристи.
Яка відповідальність передбачена за роботу без РРО
Якщо підприємець не виписав чек за товар або послугу, яку надав і порушення зафіксовано вперше, то він має сплатити 100% від суми реалізованого без РРО. Подальше не дотримання закону передбачає 150% від суми проданих товарів, робіт або послуги.
– Якщо ви, умовна кажучи, перший раз продали товар на 10 тис. грн і не виписали чек, тоді штраф за таке порушення буде 10 тис. грн, якщо це повторилось вдруге – 15 тис. грн. Все залежить від суми, на яку ви реалізували свої товари або послуги, – пояснюють експерти.
Єдиним органом, який уповноважений перевіряти встановлення касових апаратів, їх правильне обслуговування та закриття звітів є Державна податкова інспекція. Лише вона уповноважена складати адмінматеріали.
– Якщо людина не погоджується з рішенням Державної податкової інспекції, якщо вона вважає, що була неправильно проведена перевірка чи було накладено недоцільний штраф, то вона може подати заяву до суду щодо скасування адмінстягнення, – додають юристи.
Більш того, кожний свідомий громадян може звернутися до податкової у разі не надання йому чеку і має бути проведена відповідна перевірка.
– До 1 серпня були обмеження щодо перевірок підприємців, зараз перевірки відновилися і за скаргу дійсно податкова може перевіряти таких осіб, але, як показує практика, податкова не рветься це робити, якщо на підприємця надійшла одна єдина скарга, – додають експерти.
До речі, Факти ICTV писали, та про процедуру придбання касового апарата.