Ні взуття, ні шпалер: які продукти були дефіцитом в СРСР і як виживали люди

Дефіцит в Радянському Союзі був феноменом, який залишив глибокий слід в історії країни. Цей період, який тривав практично впродовж усього існування СРСР, залишив безліч питань на вустах та в спогадах радянських громадян. Давайте розберемося, що і чому було дефіцитом в СРСР.

Коли був дефіцит товарів в СРСР - ретроспектива

Складно точно відповісти, коли почався дефіцит в СРСР. Нестача товарів з'явилася практично з моменту встановлення Радянської влади у 1917 році. Час Другої світової війни також погіршив ситуацію з дефіцитом. Ще одна криза на товарному ринку СРСР трапилася у в 80-і.

Чому в СРСР не було ринку - причина

У Радянському Союзі був відсутній розвинений ринок через централізоване плановання економіки. Держава контролювала виробництво й розподіл товарів, при цьому в країні було відсутнє вільне підприємництво і конкуренція.

Чому в СРСР був дефіцит товарів?

• Планова економіка. Підприємства не мали мотивації покращувати якість продукції або підвищувати ефективність виробництва, бо ціни та обсяги виробництва були фіксовані державою.
• Велика кількість бюрократичних перешкод призводила до неефективного використання ресурсів і частого відтоку товарів на "чорний" ринок, де вони продавалися за завищеними цінами.
• СРСР відставав у розробці нових технологій. А ще для виробництва деяких товарів була потрібна імпортна сировина, яка була недоступна в потрібних кількостях.
• Мілітаризація економіки. Велика частина ресурсів і фінансів була спрямована на військові потреби. Це залишало обмежені ресурси для цивільного сектору та виробництва споживчих товарів.

В результаті всіх цих факторів дефіцит став однією з характерних рис радянського періоду, приводячи до довгих черг, невдоволення населення та нестабільності в економіці країни.

Який дефіцит був в СРСР - список

В СРСР дефіцитом були звичайнісінькі для сучасної людини товари. Основними категоріями були продукти харчування, побутова техніка, предмети розкоші, а також різні імпортні "дивини":

• легкові автомобілі та запчастини до них;
• меблі іноземного виробництва (наприклад, угорські або польські);
• сантехніка, шпалери і кахель;
• побутова техніка (електроінструменти, магнітоли, аудіо та відеокасети);
• парфумерія та косметика;
• якісний одяг і взуття, а також дитячі товари (сорочечки, пелюшки, підгузники);
• екзотичні фрукти (банани, мандарини, апельсини);
• кава та какао;
• м'ясо і варена ковбаса;
• презервативи та протизаплідні таблетки.

Ці товари часто були відсутні на полицях магазинів. Взагалі дефіцит товарів у Радянському Союзі можна описати одним ємним словом "все". Тому що не вистачало буквально всього, а якщо і було, то жахливої якості. Найчастіше людям доводилося їздити у великі міста, щоб після декількох годин у довгій черзі стати щасливим володарем нових туфель на підошві, що не згинається.

Як діставали дефіцит в СРСР - методи виживання

Громадяни СРСР боролися з дефіцитом різними способами: через знайомства з працівниками торгівлі, на "чорному" ринку або за допомогою системи "блатних" зв'язків.

Також деякі товари можна було придбати за талони. Наприклад, талони на обручки і весільну сукню видавалися молодятам після подачі заяви в РАГС.

Всі ці фактори підсумовувалися, роблячи дефіцит однією з характерних рис радянської економіки і залишивши глибокий слід в історії цієї країни.

Раніше УНІАН розповідав про те, чому в СРСР не було 4 класу.