З 1 жовтня штрафи до 150%: що буде за роботу без РРО та хто може не встановлювати касові апарати

Усі фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп, з 1 жовтня 2023 року мають використовувати РРО. Це реєстратори розрахункових операцій (РРО), а простіше кажучи – касові апарати.

Хто має обов’язково їх встановити та яка відповідальність передбачена за роботу без РРО – Факти ICTV розпитали керуючих партнерів юридичної компанії Муренко, Курявий і Партнери. Нижче – детальні коментарі щодо цього питання від Олександра Курявого та Нікіти Муренка.

Хто має обов’язково встановити РРО

Всі фізичні особи другої-четвертої груп спрощеної системи оподаткування повинні встигнути до 1 жовтня вирішити питання із впровадженням у работу касового апарата.

– ФОПи, як суб’єкти господарювання, здійснюють підприємницьку діяльність, тобто вони приймають готівку, проводять роботу з постачання товарів, продажу якоїсь продукції і використовують для приймання платежів картки.

Тобто, наприклад, якщо ви використовуєте еквайринг (технологію безготівкового приймання платежів з використанням банківських карток і систем безконтактної оплати, – Ред.), QR-кодом і через нього сплачуються товари платіжною карткою або, наприклад, використовується карта-ключ до рахунку, щоб отримувати кошти – такі операції вважаються прийманням картки, тому зараз вони повинні бути фіскалізовані. Як і в разі, якщо приймається до оплати готівка, – пояснюють експерти.

Проте є ті категорії осіб, які можуть і не встановлювати РРО з 1 жовтня. До них належать:

• ті, хто здійснює розрахунок на IBAN;
• ті, хто приймає до оплати картки і надає послуги;
• ті, чий бізнес зареєстрований у селах.

– Не встановлювати РРО можуть ті особи, які продають товари або надають послуги і надсилають клієнтам для розрахунку стандартний номер IBAN, за яким ті щоразу заходять в банк і за реквізитами сплачують. Другою категорією, яка може не встановлювати РРО, є особи, які надають саме послуги.

Наприклад, я надаю юридичні послуги і в мене є еквайринг Monobank або інший LiqPay, та я продаю не товари, а саме послуги, тоді в мене також немає обов’язку встановлювати РРО. Якщо я, наприклад, за допомогою еквайрингу продаю товари, тоді у мене є обов’язок встановити РРО – і на кожну операцію, якщо я надсилаю якийсь товар клієнту, я зобов’язаний надати та вкласти чек, – розповідають юристи.

Яка відповідальність передбачена за роботу без РРО

Якщо підприємець не виписав чек за товар або послугу, яку надав, і порушення зафіксовано вперше, то він має сплатити 100% від суми реалізованого без РРО. Подальше недотримання закону передбачає штраф у 150% від суми проданих товарів, робіт або послуги.

– Якщо ви, умовно кажучи, вперше продали товар на 10 тис. грн і не виписали чек, тоді штраф за таке порушення буде 10 тис. грн, якщо це повторилося вдруге – 15 тис. грн. Усе залежить від суми, на яку ви реалізували свої товари або послуги, – пояснюють експерти.

Єдиним органом, який уповноважений перевіряти встановлення касових апаратів, їхнє правильне обслуговування та закриття звітів, є Державна податкова інспекція. Лише вона уповноважена складати адмінматеріали.

– Якщо людина не погоджується з рішенням Державної податкової інспекції, якщо вона вважає, що була неправильно проведена перевірка чи було накладено недоцільний штраф, то може подати заяву до суду щодо скасування адмінстягнення, – додають юристи.

Понад те, кожен свідомий громадян може звернутися до податкової у разі ненадання йому чеку, і тоді має бути проведена відповідна перевірка.

– До 1 серпня були обмеження щодо перевірок підприємців, зараз перевірки відновилися і за скаргу дійсно податкова може перевіряти таких осіб, але, як показує практика, вона не поспішає це робити, якщо на підприємця надійшла одна-єдина скарга, – додають експерти.

До речі, Факти ICTV писали, та про процедуру придбання касового апарата.