Тільки українознавий компонент: чи полегшать нашим школярам навчання за кордоном
Тільки українознавий компонент: чи полегшать нашим школярам навчання за кордоном

Тільки українознавий компонент: чи полегшать нашим школярам навчання за кордоном

За понад півтора року війни тисячі школярів виїхали за кордон, де навчаються в тамтешніх закладах освіти. Дуже багато дітей водночас дистанційно навчається і в українських школах. Щоб полегшити таким дітям навантаження, в МОН дозволили в онлайн-форматі "вивчати лише предмети українознавчого компонента, такі як українська мова, література, історія України тощо».

Але є нюанс. Не кожна школа може організувати таке навчання, лише ті, які визначені Міністерством освіти, повний список є на сайті відомства.

- Передбачається, що учні будуть тимчасово переведені в класи для вивчення українознавчих предметів і зможуть продовжити навчання у своїх школах після повернення в Україну, - пишуть на сайті МОН. Але потрібен якийсь механізм по переведенню таких учнів в інші школи – в МОН повідомляють, що розробляють технічну можливість для цього. Наказ було опубліковано 7 вересня, механізм пообіцяли розробити до 25 вересня… Але вже почався жовтень, а про якісь зрушення поки що не чути.

Кореспондентка KP.UA поспілкувалась з педагогами вищезазначених шкіл та розпитала про особливості нової програми.

Вчителі готові, а чиновники - ні

У різних регіонах України вже визначили школи з класами дистанційного вивчення цих предметів. Справді, вчителі готові викладати дітям їх онлайн. Але алгоритму роботи таких класів наразі немає.

- Ми вже вміємо працювати дистанційно, карантин нас навчив, - розказала KP.UA заступник директора з навчальної роботи Ічнянської гімназії ім. Степана Васильченка (Чернігівська обл.) Світлана Борщ. – Вчителі готові, кожен має ноутбук, доступ до інтернету. Але чекаємо інформації про те, як такі класи будуть функціонувати, адже поки що немає ніяких документів. Батьки дітей також ще не зверталися до нас за роз’ясненням щодо такого навчання.

Вчителі в різних куточків України в роздумах: якими ж будуть ті дистанційні класи з українознавчих предметів. Можливо, уроки починатимуться з 15:00, після закінчення навчання в іноземних школах. Також навряд чи навчання з певних дисциплін буде тривати довше пів години. А ще достеменно невідомо, як будуть зараховувати у такі класи школярів.

- Яким чином будуть працювати ці класи, як дітей будуть туди зараховувати – поки що ми нічого не знаємо, не маємо інформації, - каже директор ліцею № 19 м. Мелітополь Запорізької обл. (працює у форматі онлайн) Світлана Мельник. – Очевидно, що учні мають надати нам якісь довідки з тих шкіл, де вони паралельно навчаються, щоб ми могли зарахувати їх у класи, взяти до уваги їхні оцінки.

- Але вже минає місяць навчання, а такі класи до тепер не сформовані…

- Наразі так. Але батьки та діти цікавляться такими уроками, - уточнює Світлана Володимирівна. - І я вам скажу, що учні хочуть вивчати не лише українськи мову, літературу, історію, а й, до прикладу, математику. Діти сумують за своєю школою в Україні. Я розумію, що школярам важко навчатися і в нас, і в місцевій школі за кордоном. Але головне - бажання. Ось мій учень, який в зв’язку з війною виїхав до Польщі, навчався дистанційно і цього року отримав 200 балів з української мови на НМТ. Тобто дитина мала бажання вчитися, старалася і досягла чудового результату.

В деяких школах не чули навіть про те, щоб хтось до них переводився.

- У нас не має заяв від батьків дітей, тому і класи такі поки не створені, - розказав директор Херсонського наукового ліцею Михайло Рябуха. - Можливо, ми і не будемо створювати такі класи. А діти будуть вивчати українознавчі предмети (мову, історію, літературу) суто в профільних, раніше створених класах. Та я вам скажу, що от наші учні хочуть вивчати не лише українську мову, вони просто хочуть навчатися в нашому ліцеї. Але це дуже складно – навчатися і в рідній школі, і за кордоном. Як далі воно буде - не знаємо.

Більш оптимістична ситуація склалась на Харківщині.

- Ми вже закінчуємо складати навчальну програму таких класів, - розказала KP.UA директор Ізюмського ліцею N11 (Харківська обл.) Олена Курмаз. - Вже маємо 102 заяви дітей, які хочуть навчитися в таких класах. А загалом в ліцеї - 734 дитини. Також чекаємо довідки з тих навчальних закладів, чиї учні навчаються за кордоном. Я думаю, що, можливо, навіть в понеділок (9 жовтня. – Ред.) такі класи почнуть працювати. Поки що формуємо документи.

Перевести можна було б, але є нюанси

Не всі батьки школярів, які навчаються одночасно за кордоном та в українській школі, чули про цю ініціативу МОН.

- Про шкільну програму з українським компонентом випадково дізналася від співробітниці, - з подивом каже Ольга, вони з сином-шестикласником зараз у Польщі. - Думаю, це чудове рішення, яке допоможе уникнути нашим дітям подвійного навантаження. Із задоволенням перевела б сина до іншої школи, щоб мати можливість вивчати українські предмети дистанційно. Минулого року доводилося вчитися самим. Цілий рік не могли добитися від нашої київської школи домашніх завдань та списку літератури до прочитання. Єдине, що зупиняє від переведення в іншу школу – надія повернутися до київської: там є друзі. Але, думаю, якщо нас і далі ігноруватимуть, як минулого року (у нас було багато проблем з українською школою), краще нова школа з можливістю нормально вивчати українські предмети.

В інших батьків – інша думка:                  

- Усе літо вони "народжували" отой наказ, - обурюється під тематичним постом у фб-спільноті «Батьки SOS» одна з учасниць групи Тетяна Білецька. - Саме тому я поки що не писала заяву на переведення в школу з наявною дистанційною формою, бо не бачу сенсу і не маю сил на подвійне навантаження. Хоча класний керівник дуже наполягала на заяві про переведення чи вибуття. Як на мене, то краще б розробили адекватний механізм зарахування таких дітей до української школи при поверненні.

Саме з цієї причини багато батьків (які планують повернення) не пишуть заяву на вибуття і намагаються тягнути одночасно дві школи.

Тож поки що батьки викручуються, хто як може.

- Ми зараз живемо на заході Німеччини, в невеликому містечку. Дитина ходить в місцеву школу. Я не уявляю, як вона буде вчитися і тут, і там, - розповіла KP.UA мама 6-класниці з Києва Аліна. – Так, складно, програма теж насичена. А ще позашкільні заходи, та й уроки задають. Тобто в неї просто не має часу на онлайн-навчання. Після приїзду сюди донька ще деякий час вчилася дистанційно в рідній школі, але дуже втомлювалася. Тому я повністю перевела дитину в місцеву школу. А додатково записала на курси української мови, які проводять наші українці-біженці.

Багато батьків все ж намагаються поєднати навчання і в Україні, і за кордоном повноцінно.

- Впевнена, що син зможе навчатися і тут, і там, - розповіла KP.UA мама 9-класника з Харкова Наталія Морозенко. – Я тільки «за» навчання в таких класах. Мій син і зараз вивчає українську мову та літературу, історію України, алгебру, фізику, хімію в рідній школі. На сьогодні ми мешкаємо неподалік Зальцбурга (Австрія). Син ходить в місцеву школу. Найбільшу увагу приділяє мовам: вивчає англійську, німецьку і ще місцеву. Точні науки йому важко даються, але старається, вчить. Я вам скажу, що програма в австрійських школах дуже відрізняється. Наприклад, бачу, що математика тут слабенька, хімія також. Але це моя думка. Уроки закінчуються о 15:00. Син одразу поспішає додому, бо потім у нього навчання онлайн в його рідній школі.

Схоже, що механізм такого навчального процесу відрегулюється ще не скоро. Тож батьки мають час подумати, чи варто переводити свого школяра до іншої школи (тим більше, що така форма навчання навряд чи підійде випускникам, які планують вступати до українських вузів). В МОН обіцяють, що дитина завжди зможе повернутися до звичайної форми дистанційного, сімейного або екстернат навчання, але і це рішення створить безліч бюрократичних процедур.

Теги за темою
Освіта
Джерело матеріала
loader
loader