Близький Схід на порозі великої війни: що принесе в Європу нова хвиля арабських біженців

На другий день терористичного вторгнення в Ізраїль бойовиків ХАМАСу прем’єр-міністр країни Беньямін Нетаньягу заявив, що Ізраїль офіційно перейшов у стан довгої війни. Він застеріг потенційних союзників терористів від "помилки приєднатися до цієї війни".

Втім, ісламських радикалів на словах вже підтримали Катар, Афганістан, Кувейт, Ємен, Туреччина та Сирія. Крім того, не слід забувати, що Іран, який ймовірно виступає тіньовим ляльководом у нападі ХАМАСу на Ізраїль, також має вплив на сирійських бойовиків, єменських хуситів та ліванську "Хезболлу", яка вже заявила, що обстріляла Ізраїль ракетами і мінометами "на знак солідарності" з палестинцями, на що Армія оборони Ізраїлю відповіла артилерією та БПЛА.

Якщо на Близькому Сході все ж розгориться велика війна, однією з перших її наслідки на собі відчує Європа, адже саме туди почнуть стікатися десятки тисяч арабських біженців. Чи пожертвує Євросоюз іміджем миротворця, що дає прихисток всім нужденним, аби убезпечити себе від напливу ісламістів, і чим ризикуватиме, все ж відчинивши їм двері, "Телеграф" запитував у політичних та військових експертів.

Велика війна близько

Попри те, що напад терористів із незрозумілих причин став цілковитою несподіванкою для розвідки та спецслужб Держави Ізраїль (далі – ДІ), вже за два дні в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомили про відновлення повного контролю над усіма прикордонними містами і початок наступальної операції, що передбачає повне знищення ХАМАС в Секторі Газа і взяття його території в облогу.

Тим часом, ХАМАС продовжує запускати десятки ракет по Єрусалиму, а прибічники масового знищення ізраїльтян з числа арабських країн Близького Сходу підтримують дії терористів офіційними заявами. Наразі єдина держава, яка заговорила про ймовірність своєї участі у війні з ДІ, – Ліван. Раніше уряд країни повідомляв, що бойовики "Хезболли" нібито обіцяли не приєднуватися до бойових дій, доки Ізраїль не атакує їхню територію.

Вже за кілька годин після цієї заяви в мережі з'явилося відео удару ізраїльських вертольотів по спостережній вежі "Хезболли" в Південному Лівані, що переросло у ракетну, мінометну та артилерійську перестрілку між державами.

За словами експерта в сфері оборони і безпеки Олега Старікова, велика війна на Близькому Сході цілком можлива. Втім, чи почнеться вона, залежатиме від тривалості спецоперації зі знищення ЦАХАЛом терористів ХАМАСу.

"Якщо події затягнуться більш, аніж на 10 днів, існуватиме велика ймовірність включення в конфлікт нових учасників, спочатку через свої проксі (підконтрольні бойові організації та угруповання. – Ред.), а потім і на рівні держав. Ключовий момент: Ізраїль воює не з Палестиною, а з ХАМАСом, який є проксі багатьох країн, і кожна з них має свої мотиви і зацікавленості. Додайте до цього ліванську "Хезболлу", яка є набагато потужнішою за ХАМАС і може вдарити по Ізраїлю з півночі.

В такому разі конфлікт переформатується з локального в регіональний, а потім в ще більш масштабний. Територіальні війни владнати складно, релігійні – майже неможливо. Враховуючи, що в даному випадку ми маємо справу з обома складовими, ситуація дуже серйозна і може вийти на світовий рівень, аж до застосування тактичного ядерного озброєння", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Найбільше від цієї війни постраждають дві країни — сам Ізраїль та Україна, військова допомога для якої з боку США вже зараз "половиниться" для відправки в Тель-Авів, вважає воєнний аналітик. Втім, Ізраїль у жодному разі не може дозволити собі не відплатити терористам і їхнім союзникам за приниження, яке пережив 7 жовтня.

Затягування конфлікту призведе не лише до підвищення ризиків розгоряння великої війни, а й до гуманітарної кризи і спалахів тероризму по всьому світу, впевнений Олег Старіков. Зокрема, лише в секторі Газа за різними оцінками живе 600 тисяч до мільйона людей, які у разі повної блокади території (відповідний наказ ЦАХАЛу вже віддано міністром оборони Ізраїлю, пише ВВС) залишаться без електроенергії, води та їжі.

Цивілізований світ під загрозою

На тлі подій в Ізраїлі численні заворушення спалахнули по всьому світі. Зокрема, у Вашингтоні під час акції на підтримку Ізраїлю на учасників заходу напали місцеві палестинці, а у Лондоні вихідці з арабської держави влаштували погроми магазинів, що належать євреям.

Уряди європейських країн побоюються зростання антисемітських дій на тлі війни, тому Велика Британія, Франція, Німеччина, Іспанія та Італія посилюють захист єврейських громад. Тим часом міністр внутрішніх справ Великої Британії закликала поліцейських "використати всю силу закону проти прославлення тероризму".

Повертаючись до теми біженців, які, ймовірно, найближчим часом почнуть прибувати в країни ЄС у пошуку прихистку від жахів війни, можна лише уявити, з якими ризиками доведеться зіткнутися європейцям, пускаючи на свою територію десятки тисяч арабів з Палестини та Лівану, кожен з яких може бути потенційним терористом.

Ба більше, якщо велика війна все ж розпочнеться, патрон ХАМАСу — Іран цілком ймовірно також може атакувати Ізраїль ракетами, на що отримуватиме удари у відповідь, а значить, в Європу побіжать ще й іранці, припускає політичний аналітик Олег Лісний.

Урядам країн, де найближчим часом заплановані вибори, доведеться обирати між зовнішньою політикою, яка передбачає підтримання образу держав-миротворців, і внутрішньою політикою, покликаною захищати власних громадян і дбати про їхній добробут. На думку експерта, швидше за все, політики схилятимуться до другого варіанту, проте цей вибір матиме свою ціну.

"Це однозначно стане викликом для країн ЄС, адже на територіях цих держав є чимала діаспора як вихідців з арабських країн, так і ізраїльтян. Якщо будуть вживатися жорсткі заходи з обмеження міграційної політики, не виключений тиск на владу із допомогою акцій протесту та заворушень з боку місцевих мігрантів. Метою такого розхитування ситуації буде не зміна влади чи інші складні мотиви, а своєрідний прояв солідарності із земляками у той спосіб, який для них є найбільш доступним. На превеликий жаль, не завжди він вкладається у рамки закону. До цього додасться фактор втомленості європейців від війни і бажання зачинитися у власній безпечній мушлі. Знайти баланс між цими запитами буде вкрай складно", – каже Олег Лісний в коментарі "Телеграфу".

Політолог впевнений: якщо велика війна все ж розпочнеться, Європі доведеться обмежувати в'їзд біженців на свою територію. На відміну від українців, які швидко інтегруються в європейському суспільстві і беруться за будь-яку легальну роботу на новому місці, підтримуючи тим самим економіку приймаючої сторони, біженці з арабських країн подібним конструктивізмом, як правило, не вирізняються, а отже, окрім ризиків терактів і безладу, принесуть з собою додаткове фінансове навантаження і соціальні проблеми.