За умови приходу до влади опозиції Польща на якийсь час порине у внутрішні проблеми
У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбулися парламентські вибори. До Сейму пробилися п’ять політичних сил. Правляча консервативна партія "Право та справедливість" (ПіС) перемогла, отримавши 36,8% голосів. Однак коаліцію, схоже, формуватиме опозиційна партія експрем’єра Дональда Туска "Громадянська платформа", яка набрала 31,6% і вийшла на друге місце. Крім них, до парламенту проходить ліберально-консервативна політсила "Третя дорога" (12%), ліва "Лівиця" (8,6%) та ультраправа "Конфедерація" (6,2%).
Експерти проаналізували для "Телеграфу" подібний внутрішньопольський розклад та його ймовірний вплив на майбутні відносини Варшави з Києвом.
Антиукраїнська риторика зазнала поразки
Політичний консультант Володимир Фесенко закликає не поспішати з висновками, а дочекатися офіційних результатів.
"Так, за результатами всіх екзит-полів у опозиції є шанс сформувати коаліцію парламентської більшості та свій уряд. Навіть правляча партія ПіС вже визнала свою фактичну поразку на виборах, що пройшли. Але дуже багато залежатиме від розподілу депутатських мандатів (наскільки стійкою буде нова парламентська більшість), як пройдуть коаліційні переговори, а у перспективі – наскільки злагоджено зможе працювати майбутній коаліційний уряд", – пояснює експерт.
На його думку, якщо влада матиме коаліцію трьох опозиційних партій, то для нас це непогано.
"Ці партії уникали антиукраїнської риторики під час виборчої кампанії, виступали на підтримку України, налаштовані на конструктивну співпрацю з керівництвом Євросоюзу. Потенційно з новим урядом Польщі нам буде дещо легше домовлятися, зокрема з питань європейської інтеграції України. Але це не означає, що у Польщі ми повинні підтримувати лише партії потенційної нової правлячої коаліції, — наголошує Володимир Фесенко. — Треба зберігати конструктивні відносини з конструктивною ж частиною ПіС і особливо з президентом Анджеєм Дудою. Ми повинні зберігати широкий міжпартійний консенсус на підтримку України, який існує в Польщі".
Найпозитивніший результат виборів у Польщі – зниження рейтингів вкрай націоналістичної, антиукраїнської та значною мірою проросійської партії "Конфедерація", вважає політолог.
"На мій погляд, на виборах у Польщі, нехай побічно, але відчутно, зазнала поразки антиукраїнська риторика, – зазначає він. – Можливо, це зіграло і проти ПіС, який надмірно захопився критикою на адресу не лише України, а й Німеччини, Євросоюзу". Здається, абсолютна більшість поляків розуміє, що в умовах жорсткого протистояння з росією внутрішньоєвропейські конфлікти не принесуть нічого хорошого. І це один з уроків виборів у Польщі".
Фактор Туска, референдум та українське питання
Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова наголошує, що поляки зробили "найважливіший вибір з 1989 року".
"На кону було переобрання всього складу Сейму та Сенату – нижньої та верхньої палат парламенту Польщі. 460 депутатів Сейму та 100 сенаторів обирали на чотирирічний термін, – розповідає експерт. – Слід розуміти, що вибори до Сейму проходили за пропорційною системою у 41 багатомандатному виборчому окрузі. Тобто голосування за кандидатів проходить за партійними списками, було передбачено 5% бар’єр для окремих партій і 8% – для партійних блоків. Сенатори обиралися в 100 одномандатних округах, тут діє мажоритарна система: від кожного округу – одна людина, яка набрала найбільшу кількість голосів виборців".
Олександра Решмеділова зазначає, що голова опозиційної ліберально-консервативної партії "Громадянська платформа" Дональд Туск заявив, що "ніколи не був такий задоволений другим місцем". Тому що, найімовірніше, саме він стане новим прем’єр-міністром. Українцям Туск добре відомий, бо він – колишній прем’єр Польщі та ексголова Європейської ради, наголошує аналітик.
Слід зазначити, продовжує вона, що у день парламентських виборів 15 жовтня у Польщі також проводили загальнонаціональний референдум. На нього винесли чотири запитання:
- чи підтримують поляки продаж важливих державних активів іноземним юридичним особам (проти – 97,5%);
- про підтримку підвищення пенсійного віку (проти – 96%);
- чи варто демонтувати паркан на кордоні Польщі та Білорусі (проти – 97,8%);
- чи підтримують поляки "прийом тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки" у рамках механізму розподілу між країнами ЄС (проти – 98,6%).
Втім, акцентує Олександра Решмеділова, оскільки участь у референдумі (а виборці на дільницях могли самостійно вирішувати, брати чи ні відповідні бланки, а також – на які запитання відповідати) взяло менш як 50% респондентів, він вважається таким, що не відбувся.
"Між іншим, польська опозиція критикувала організацію референдуму та наполягала, що ПіС таким чином намагається мобілізувати свій електорат у день виборів. Не виключаю, що подібну формулу вибори+референдум можуть згодом використати й в Україні", – каже аналітик.
Серед важливих особливостей цих виборів вона називає історично високу явку – понад 72%.
"Значна кількість виборців "Громадянської платформи" – жителі великих міст. Саме вони й забезпечили таку явку, – пояснює експертка. – Головний висновок для нас – підтримка України від поляків точно залишиться постійною. І, на відміну від Словаччини, тут після зміни влади заяв щодо зменшення чи припинення допомоги не буде. Польща як ніхто зацікавлена у міцних відносинах з Україною. Історичні та зернові суперечності залишаться. Але після виборів стануть значно меншими. Однак на шляху до ЄС та НАТО поляки можуть висувати для України додаткові вимоги щодо конкуренції".
Україну підтримає будь-яка польська влада
На думку політичного експерта Сергія Тарана, якщо результати екзит-полу підтвердяться і три опозиційні на даний момент політсили отримають шанс створити коаліцію ("Конфедерація" туди навряд чи потрапить), на нас чекає довгий процес її формування.
"Бо, згідно з конституцією, шанс на створення коаліції отримує партія-переможець (а це ПіС). Лише потім, якщо вона цього не зможе, пробуватимуть інші, – пояснює експерт. – У разі підтвердження даних, які показав екзит-пол, швидше за все, "Громадянська платформа", "Третя дорога" та "Лівиця" зуміють створити коаліцію, тим більше, що вже робили це у минулому".
Сергій Таран упевнений, що для України зміна влади у Польщі не означатиме жодних серйозних змін. У безпековій сфері політика нинішньої влади та опозиції – однакова, пояснює експерт. Вони розглядають Україну як важливий елемент власної безпеки, як буфер між Польщею та агресивною росією. А тому нашу країну підтримуватиме будь-яка польська влада, констатує співрозмовник "Телеграфа".
Однак, попереджає він, за умови приходу до влади опозиції Польща на якийсь час порине у внутрішні проблеми, насамперед економічні.
"Буде багато дискусій між президентом Анджеєм Дудою (представник ПіС) та прем’єром, яким, можливо, стане Дональд Туск. Але, наголошую, це не позначиться на підтримці України, бо це статегічно важливо для самої Польщі", – зазначає Сергій Таран.