Рада повернула пожиттєвий статус політично значущих осіб, – якою була роль Євросоюзу

Цей закон синхронізує норми фінансового моніторингу України та ЄС і був важливим для початку переговорів про вступ Києва. Водночас депутати до останнього намагалися відтягувати його прийняття.

Що відомо про зміни в законодавстві щодо політично значущих осіб

За повідомленням Ярослава Железняка, рішення підтримало 276 народних депутатів. Законопроєкт передбачає, що українські банки зможуть проводити фінансовий моніторинг політично значущих осіб безвідносно до часу, що минув від їхнього перебування на посаді.

Водночас цей моніторинг стосується лише потенційно небезпечних фінансових операцій, зокрема й тих, у яких беруть участь кошти, походження яких посадовці не зможуть пояснити. Водночас нардепи посилили відповідальність банків за необґрунтовану відмову в наданні фінансових послуг.

"(По цьому законопроєкту – 24 Канал) навіть було сигнальне голосування. Фраза "Зелена кнопка – це наш шлях до Європейського Союзу" запам'ятається надовго", – розповів Железняк.

Закон про політично значущих осіб: хронологія подій

• Вперше закон про те, що найвищі державні посадовці є клієнтами з підвищеним ризиком прийняли у 2015 році. Тоді ж було внесено строк обмеженої дії цих ризиків: 3 роки.
• Однак у 2019 році Верховна Рада прийняла вже згаданий закон "Про запобігання та протидії легалізації доходів", який не мав кінцевого строку давності у проведенні фінмоніторингу. Така норма відповідала практикам Євросоюзу.
• Як зазначають оглядачі, проблемою у впровадженні цього закону стало те, що українські банки почали проводити фінансові перевірки необґрунтовано, а інколи – навіть відмовляли колишнім топпосадовцям у наданні фінансових послуг.
• Через певний час в листопаді 2022 року Верховна Рада вирішила прийняти нову версію цього закону, в якій повертали попередню норму про обмеження дії статусу політично значущої особи терміном на 3 роки після завершення перебування на посаді.
• Така ініціатива суперечила нормам ЄС і була негативно сприйнята міжнародною спільнотою, адже збільшувала можливості для корупційних ризиків. З огляду на це, Євросоюз включив вимогу повернення старої редакції закону в свою програму дій для України, яку затвердили разом із набуттям Києвом статусу кандидата в члени ЄС. Також до цього рішення була прив'язана допомога МВФ.
• Однак народні депутати до останнього намагалися чинити спротив поверненню до "довічного" статусу політично значущих осіб. Зокрема, 21 вересня Рада прийняла закон відповідно до норм західного фінмоніторингу, але при цьому прописала, що він набере чинності з моменту вступу України в ЄС.
• Звичайно, таке відтягування дії антикорупційного закону не схвалили західні чиновники, тож Верховній Раді довелося відмовитись від цієї правки.