Смотрящий за кол-центрами: хто в Офісі генпрокурора курує злочинні схеми і який прибуток вони приносять

Смотрящий за кол-центрами: хто в Офісі генпрокурора курує злочинні схеми і який прибуток вони приносять.

Сьогодні чимало шахрайських схем в Україні завʼязані на так звані кол-центри, які працюють без жодних дозвільних документів.

Саме через телефонні мережі зловмисники виманюють у довірливих громадян особисту інформацію, банківські дані, залучають їх до участі у сумнівних проєктах, а також впливають на свідомість, намагаючись схилити до потрібної точки зору.

Історія з кол-центрами тягнеться вже багато років, але особливо активізувалася вона вже після повномасштабного вторгнення рф.

У травні цього року наші можновладці спромоглися на перший, здавалось би, серйозний крок, щоб протидіяти шахраям.

Тоді Верховна Рада утворила Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливої неправомірної діяльності пов’язаної з незаконними фінансовими операціями та шахрайством кол-центрів та фінансових пірамід.

У пояснювальній записці до проєкту красномовно вказувалося, що тисячі українців, піддавшись на психологічні прийоми шахраїв, позбулися своїх коштів, а то і були вимушені брати кредити.

“Таких випадків зафіксована величезна кількість, тому є необхідність у здійсненні парламентського контролю та розслідуванні неправомірної діяльності, пов’язаної з незаконними фінансовими операціями та шахрайством “колл-центрів”, “фінансових пірамід”, а також фінансово-освітніх організацій, які здійснюють свою діяльність без відповідних дозвільних документів”, — писали тоді автори проєкту.

Головою комісії було визначено Олександра Куницького із фракції “Слуга народу”, який і ініціював створення ТСК.

Але, як показав час, схему «нардепи-активісти» на чолі із Куницьким придумали, аби вибити ініціативу від силовиків та самостійно доїти кол-центри і отримувати шалені «відкати» за їхню безперешкодну діяльність.

Кому вигідно існування кол-центрів?.

Якщо простіше — йшлося про протидію так званим кол-центрам.

Курував нараду заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький.

На перший погляд — все чисто й зрозуміло.

Як би не одне “але”.

Діяльність цих центрів, які розкинулися по усіх великих містах України, була б неможлива без кришування тих же силовиків та правоохоронців.

Саме Вербицького поінформовані джерела називають людиною, яка курує діяльність кол-центрів в Офісі генерального прокурора.

З цього слідує, що нараду, як боротися зі шахрайськими структурами проводили ті, хто найбільше зацікавлений у їхній роботі й розширенні мережі.

До того ж Вербицький вважається негласним “гаманцем” генпрокурора Андрія Костіна, що прямо вказує на зацікавленість останнього у функціонуванні шахрайських кол-центрів.

Географія і прибуток кол-центрів.

Бізнес кол-центрів набув таких колосальних розмахів, що телефонні офіси, які виманюють гроші у наївних і довірливих українців і європейців, розкинулися по усій Україні.

В основному вони зосереджені у великих промислових містах: Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Харків, але це зроблено з кількох причин — так легше “загубитися” й немає проблем із пошуком працівників.

За інформацією наших джерел в правоохоронних органах, відомо щонайменше про понад 500 таких кол-центрів, майже половина з яких розташована у Києві.

Що стосується прибутку, то щомісяця з кожного кол-центру правоохоронці отримують від 5 до 10 тисяч доларів данини.

Сума залежить від кількості робочих місць.

Таким чином загальний обсяг генерованого кешу від шахрайських контор складає від 5 до 10 млн доларів на місяць.

Та усі кошти, традиційно, осідають в кишенях тих, хто їх прикриває.

Основними отримувачами прибутку з кол-центрів є представники правоохоронних структур та Офісу генерального прокурора.

Звідси й слідує, що нарада в ОГП 6 жовтня була чистим фарсом й більше схожа на засідання ради директорів бізнес-мережі кол-центрів, а не правоохоронців, які прагнуть реально боротися з проблемою.

Що далі?.

Відома ще з часів Давнього Риму приказка “рука руку миє” якнайкраще характеризує безвихідну ситуацію, що склалася із кол-центрами у багатьох українських містах.

В той час, коли правоохоронні органи повинні розробляти механізми для боротьби з організованою злочинністю, вони створюють усі сприятливі умови для її процвітання.

Насправді проблема має одне просте вирішення — правоохоронці на чолі з Офісом генерального прокурора мають просто чесно виконувати свої обовʼязки.

І все.

З думкою про країну.

І кожному чиновнику варто не забувати, що це сьогодні ти — начальник, наділений повноваженнями.

А завтра — звичайний громадянин.

А в іншому житті діють вже зовсім інші правила.