Полювання на ПЕПа: як будуть моніторити політично значущих осіб
Полювання на ПЕПа: як будуть моніторити політично значущих осіб

Полювання на ПЕПа: як будуть моніторити політично значущих осіб

Ухвалення Верховною Радою законопроєкту для перемовин про членство України в ЄС, щодо посилення фінансового моніторингу PEP не означає, що до політично значущих осіб буде довічно застосовуватися ця процедура з боку фінустанов.

Про це у своєму дописі у соцмережі Facebook заявив голова Національного банку України Андрій Пишний. Він зазначив, що фінмоніторинг взагалі здійснюється до усіх клієнтів банків, а PEP, як і іншим клієнтам, може бути присвоєний низький, середній або високий рівень ризику. Навіть якщо до якогось клієнта застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.

"Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає, його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу, як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками", - наголосив він.

Спростував Пишний і закид про те, що після ухвалення закону банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні, а також блокуватимуть їм операції без розбору. 

Він визнав, що зараз Україна має не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, коли їм всім без винятку встановлюю необґрунтовано високий рівень ризику. Проте голова НБУ вказав, що ця ситуація змінюється в кращий бік, а сам закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід вжиття щодо РЕР непропорційних заходів.

"Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці. І вони вже знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. Припускаю, що рекомендації виявились не переконливими. В 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели  велику роз’яснювальну роботу з банками", - пояснив він. 

Крім цього, Пишний заявив, що НБУ надалі не потерпить підходу банків, коли найкращим способом уникнути клопоту з РЕР вони обирають просто відмову в обслуговуванні. За його словами, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід, законом передбачено дуже суттєві штрафи.

"У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави – ми їх застосуємо", - зазначив він.

Наостанок він додав, що ухвалений закон є частиною антикорупційної трансформації держави, а його норми щодо PEP відповідають і стандартами FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги.

Посилення фінмоніторингу політично значущих осіб

Верховна Рада 17 жовтня ухвалила у другому читанні закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб". Це був останній крок для перемовин про членство України в ЄС.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, в Україні політично значущими особами визначено фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

Ухвалені у 2022 році законодавчі зміни обмежили термін визнання політично значущих осіб 3 роками. Тобто, після спливу цього строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі такі політично значущі особи втрачають цей статус. Відповідно суб’єкти первинного фінансового моніторингу стосовно цих осіб не зобов’язані здійснювати певні заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Такі норми не відповідають міжнародним зобов’язанням, яких взяла Україна на шляху інтеграції до Європейського союзу, тому ухвалений закон покликаний усунути цю невідповідність.

Також ухвалення цього законопроєкту було останнім кроком для початку перемовин про членство України у ЄС.

Теги за темою
Нацбанк
Джерело матеріала
loader
loader