У РФ слідство попросило відправити в СІЗО журналістку татарсько-башкирської служби «Радіо Свобода» Алсу Курмашеву, яку 18 жовтня російські силовики затримали в Казані. Про це повідомила низка російських видань, зокрема «Медуза», із посиланням на пресслужбу суду.
Курмашеву звинувачують у відмові зареєструватися як «іноземний агент» — за частиною 3 статті 330.1 Кримінального кодексу РФ («Невиконання встановленого законодавством РФ обов’язку з подання до уповноваженого органу документів, необхідних для включення до реєстру іноземних агентів, вчинене особою, яка здійснює цілеспрямований збір відомостей у галузі військової, військово-технічної діяльності РФ, які при їх отриманні іноземними джерелами можуть бути використані проти безпеки РФ»). Максимальне покарання за цією статтею — п’ять років позбавлення волі.
Слідство вважає, що журналістка збирала дані в галузі військово-технічної діяльності РФ і мала добровільно зареєструватися як «іноземний агент», чого не зробила.
20 жовтня на засідання Радянського районного суду Казані Курмашевій оберуть запобіжний захід.
Курмашева є громадянкою Росії та США, яка проживає в Празі (Чехія) зі своїм чоловіком та дітьми. Вона приїхала до Росії за сімейними обставинами 20 травня цього року. 2 червня вона збиралась виїхати з РФ, однак її затримали в аеропорту. Тоді в неї вилучили американський та російський паспорти. Згодом мировий суд у Казані оштрафував її за неповідомлення російської влади про друге громадянство.
Оскільки журналістці так і не повернули паспорти, вона не могла виїхати з Росії. 18 жовтня її повторно затримали в Казані у справі щодо невиконання обов’язків «іноагента».
Алсу Курмашева протягом багатьох років висвітлює проблеми етнічних меншин у Волго-Уральському регіоні Росії, зокрема питання захисту та збереження татарської мови й культури на тлі посилення за останні роки тиску російської влади на корінні народи РФ.
Як писало російське видання «Idel.Реалии», влада РФ може оголосити «іноагентом» будь-кого, хто перебуває під «іноземним впливом», визначення якого в законі прописано дуже розмито. Нині в реєстрі кілька сотень так званих агентів: фізичних осіб, ЗМІ, ГО та рухів. З кінця 2022 року новими поправками до законодавства «іноагентам» заборонили викладати в держустановах, бути організаторами публічних заходів, служити в армії за контрактом та бути членами виборчих комісій.
Мін’юст Росії у 2017 році визнав проєкти татарсько-башкирської служби «Радіо Вільна Європа» — «Idel.Реалії» та «Азатлик Радіоси» — «іноземними агентами».
У липні цього року стало відомо, що силовики Білорусі взяли під варту журналіста Ігоря Карнея, який співпрацював з «Радіо Свобода».
16 лютого 2022 року окупаційна «влада» Криму засудила фрилансера «Крим.Реалії» (проєкту «Радіо Свобода») Владислава Єсипенка до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тис. руб. (понад 41 тис. грн).
Окупанти затримали Єсипенка 10 березня 2021 року після того, як він узяв участь в акції до дня народження Тараса Шевченка в Сімферополі. У Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії сказали, що затримали фрилансера нібито за збирання інформації «в інтересах спецслужб України».
На фото — Алсу Курмашева / фейсбук
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.