В Ужгородському національному університеті науковці у співпраці з лікарями й фармацевтами працюють над проєктом, який дістав назву Швидке одужання.
Цей масштабний проєкт триватиме рік – упродовж цього часу досліджуватиметься роль мікробіому, простіше кажучи, кишкових бактерій, у розладах ментального здоров’я.
Чому науковці взялися за цю тему? Пацієнти лікарень, не лише військові, а й цивільні, сьогодні, окрім основного захворювання, мають так звані побічні стани, пов’язані із психосоматикою, із ментальним здоров’ям.
Хворі скаржаться на депресію, невпевненість, страх. Це й зрозуміло – війна. Фахівці розуміють, що, очевидно, кількість людей із психологічними травмами, зокрема, і з посттравматичними стресовими розладами, зростатиме. Їх треба лікувати.
У кишківнику людини є сотні видів мікроорганізмів. Ці бактерії беруть участь у складних процесах – перетравлюють їжу, регулюють функції імунної системи та перешкоджають потраплянню в наш організм шкідливих мікробів. А також керують концентрацією серотоніну, який називають гормоном щастя.
Зміни у мікрофлорі впливають не лише на фізичний, а й на емоційний стан. Порушення в роботі кишківника можуть бути однією з причин розладів сну, тривожності та навіть депресії.
Суть проєкту Швидке одужання професорка, доктор біологічних наук, завідувачка кафедри медико-біологічних дисциплін Ужгородського національного університету Надія Бойко виклала популярно, зрозумілими словами.
Науковці досліджують мікробіомні маркери, які у кожного пацієнта унікальні. Як відбиток пальця у конкретної людини.
Ці мікробні маркери містяться у кишківнику чи слині. І от саме ця мікробіота визначає не лише стан нашого фізичного, а й психічного здоров’я. Це доведено, зокрема й дослідженнями ізраїльських вчених.
– Ми також провели свої дослідження – визначали мікробіом українців, хворих на атеросклероз, щоб подивитися, як зміна мікробіоти впливає на еластичність стінок судин, – говорить професорка.
Надія Бойко пояснює, що, маючи напрацювання, ужгородські науковці взялися за визначення композиції мікробіоти, яка є типовою для депресивних станів, для психосоматичних розладів, тривожності, щоб виправити цю дефектну композицію за допомогою препаратів.
У межах проєкту вчені співпрацюють із психологами та психотерапевтами. І прагнуть відкоригувати цей індивідуальний мікробіом кожного пацієнта у бік його норми. Якщо це вдасться зробити, можна досягти ефективнішого лікування психосоматичних розладів і швидкого одужання пацієнтів, серед яких чимало учасників бойових дій.
Учені співпрацюють і з Ужгородською міською клінічною лікарнею. Вивчають стан десятьох хворих, які мають психологічні проблеми. Серед них – і цивільні, й військові. Наразі людей обстежують.
Після цього пацієнти упродовж двох тижнів прийматимуть фармабіотики – біопрепарати, які розробили науковці УжНУ.
Це сертифіковані авторські препарати нового покоління із клінічно доведеною дією. Вони відрізняються від класичних про- та пребіотиків тим, що конструюються і створюються персоніфіковано під стан конкретної людини.
Потім пацієнтів знову обстежать, щоб підтвердити, що бактерії мають вплив на психоемоційний стан.
– Якщо вплив на мікробіом буде покращувати психологічне здоров’я, уявіть, наскільки це може пришвидшити одужання пацієнтів, – каже доцент кафедри психології Костянтин Борщ.
Дослідження триватимуть упродовж року. Науковці з лікарями зберуть величезну базу даних. Планують обстежити щонайменше одну тисячу пацієнтів, які мають діагностовані посттравматичні розлади.
Використовуватимуть алгоритм корекції мікробіоти не лише за допомогою препаратів, а й спеціально підібраного харчування.