Працюй, або їдь геть: чому у ЄС хочуть, щоб українці поверталися додому та як змінюється ставлення до них

Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені покинути свої домівки і виїхати за кордон. Велика кількість з них досі залишається за межами України.

Український уряд називає своїм пріоритетом створення умов для повернення українців додому. А у Мінекономіки будують свої прогнози, зокрема, і для бюджету, на тому, що з-за кордону повернуться близько 3 млн українців. Вони мають підтримати як виробництво, так і споживання в країні після війни.

Скільки українців перебувають за кордоном, чи готові вони повернутися додому та які умови для них створюють у Євросоюзі - читайте у матеріалі ТСН.ua.

Скільки українців у Європі 

Рятуючись від ворожих обстрілів, значна кількість українців виїхали за межі країни. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), від початку війни за кордон виїхали понад 6,2 млн українців (цією ж цифрою оперує українське Мінекономіки). Із них понад 5,8 млн опинилися у Європі. Кількість внутрішніх переміщених осіб (ВПО) в самій Україні оцінюють у 5 млн людей.

Серед тих, хто загалом залишив домівки від початку війни, близько половини – це жінки. Під час воєнного стану чоловікам віком 18-60 років заборонено залишати Україну, тому серед переселенців всередині країни чоловіків значно більше, ніж серед українців за кордоном. 
Інша значна група – це діти.

За даними УВКБ ООН, понад третина із усіх українських біженців за кордоном – це неповнолітні. Відсоток дітей серед українських біженців за кордоном є вищим, ніж серед внутрішніх переселенців в самій Україні.

Чи планують повертатися біженці додому

Зрозуміло, що завершення війни - головний чинник повернення чи неповернення. 90% українських біженців за кордоном кажуть, що на їхнє рішення повернутися впливає безпекова ситуація вдома. Серед ВПО таких ще більше – 95% опитаних.

Надзвичайно велике значення і біженці за кордоном, і переселенці в Україні надають умовам життя – наявності роботи у місці, яке до війни було їхнім домом, а також стабільності водопостачання, електрики, базових послуг.

Умови для життя та роботи, але вже у нинішньому місці перебування, є важливими для трьох чвертей українців за кордоном та понад половини переселенців в Україні.
Туга за домом і близькими, сімейні проблеми, а також проблеми з пошуком роботи і труднощі дітей у школі. Це основні причини, через які громадяни України повертаються до України. 

Як змінюють умови в ЄС для українських біженців

Європейська комісія запропонувала подовжити на рік, до 2025 року, дію тимчасового захисту для громадян України, переважно жінок та дітей, які були вимушені виїхати до країн ЄС, рятуючись від обстрілів. 

Однак у деяких країнах Європи вже пропонують нашим співгромадянам повертатися додому та змінюють умови перебування у країні.

Зокрема, швейцарський уряд вже розробив стратегію щодо повернення українських біженців додому. Швейцарські урядовці розраховують, що статус "S" (статус тимчасового захисту) для українців буде скасовано 2024 або 2025 року. А зважитися на виїзд українцям має допомогти досить велика сума грошей. Біженцям обіцяють виплачувати від 1 тисячі до 4 тисяч швейцарських франків (1 050 - 4 200 євро) на людину залежно від того, коли вона вирішить повернутися на батьківщину. Найбільші виплати отримають ті, хто залишить країну якнайшвидше, не чекаючи закінчення терміну дії тимчасового захисту.

Умови перебування для українців у країнах світу відрізняються. Назавжди залишитися українським біженцям (термін "біженці" ми використовуємо загалом, маючи на увазі всіх осіб, які залишили Україну через війну - ред.) дозволила Нова Зеландія.

"Багато тих, хто шукав безпеки тут, у Новій Зеландії, ніколи б не сподівалися залишитися тут надовго, але через те, що війна триває, у нас є гуманітарне зобов'язання забезпечити їм визначеність", — цитує Bloomberg міністра імміграції Нової Зеландії Ендрю Літтла.

У вересні про можливе скорочення обсягів допомоги українцям заявила Польща. Як повідомив прессекретарь польського уряду Пьотр Мюллер, деякі види підтримки для українців не будуть подовжені 2024 року. Йдеться про вимоги до проживання, видачу дозволів на роботу, безкоштовний доступ до шкіл, медичне обслуговування та сімейні пільги.

Вдвічі скоротити витрати на біженців 2024 року збираються у Німеччині та пояснюють: фінансування мільйона мігрантів завдало шкоди містам і муніципалітетам країни.

Однак канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що біженці, майже мільйон яких наразі живуть і працюють у Німеччині, є чудовою можливістю для німецьких компаній і вирішити питання нестачі робочої сили, і створити заділ для майбутньої тіснішої співпраці з Україною.

"Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють "людські мости" з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом", - цитує "Інтерфакс-Україна" Шольца.

А українців в Естонії більше року буквально вмовляли безкоштовно пройти мовний курс на рівень А1. Але влітку 2023-го фінансування закінчилося, і тепер знайти вільні місця на курсах початкового рівня майже неможливо – ані безкоштовно, ані за гроші.

У березні 2023 року деякі естонські міста скасували пільговий проїзд громадським транспортом, але поки що безкоштовними для українців залишаються потяги Elron, що зв’язують найбільші міста країни. Проте і це ненадовго: скоріш за все, вже від березня 2024 року українські біженці користуватимуться всім транспортом країни на загальних підставах.

Під загрозою залишитися безхатьками опинились десятки тисяч мігрантів у Великій Британії, пише Independent. Від початку літа кількість біженців, що перебувають у гранично (NM1) злиденному стані, подвоїлась. Причина полягає у тому, що британський уряд обмежив час, протягом якого люди можуть виселитися з тимчасового притулку після того, як вони отримали статус біженця – це 28-денний "період переїзду". За найгіршим сценарієм, може постраждати понад 53 тисяч людей, з яких щонайменше половина опиниться на вулиці.

Від травня у Румунії запроваджують нові правила виплат субсидії на житло та продукти для українських біженців. Тепер гроші отримуватимуть лише ті, хто влаштувався на роботу. Крім того, на субсидії зможуть розраховувати ті громадяни України, діти яких в Румунії ходять до школи.

"Українці повертаються додому, із переосмисленням та змиренням. Понад 5,5 млн українців, які виїхали після початку війни в лютому 2022 року, повернулися додому — і не лише у великі міста, як-то Київ чи Дніпро, а й у невеличкі містечка біля лінії фронту", - пише The New York Times

Експерти вважають, що скорочення виплат не призведе до повернення значної частини українців додому. Дехто, звісно, повернеться, але більшість почнуть активніше шукати роботу.

Експерт брюссельського відділення Німецького Фонду Маршалла з торгівлі, економіки й бізнесу Джейкоб Кіркегаард у розмові з "Радіо Свобода" висловив відвертий сумнів, що ЄС змушуватиме українців пакувати валізи, якщо на момент завершення дії директиви війна в Україні ще триватиме. А політичні лідери і ЄС, і генсекретар НАТО переконані, що вона не завершиться скоро.

"Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війни, і під цим я маю на увазі відновлення повного суверенітету України над усіма частинами своєї території. Включно з Донбасом і Кримом. Поки цього не станеться, уряди ЄС та комісія будуть знаходити способи продовжувати захист. На мою думку, було б абсолютно політично немислимим, щоб уряди ЄС змусили українських біженців повернутися до України, яка все ще воює", – зауважив Кіркегаард.

Що кажуть в Мінекономіки України

Навіть якщо до України повернуться усі біженці, цього буде недостатньо, аби підтримувати темпи росту ВВП вищі за 7% на рік, а без цього вибратися із повоєнної економічної прірви буде неможливо.

За оцінкою Мінекономіки, у наступні 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона людей на ринок праці. Деякі українські науковці та експерти вже певний час говорять про можливість залучення на український ринок праці мігрантів з інших країн. Без повернення біженців ця потреба буде ще актуальнішою.

Водночас не варто забувати, що людям, які виїхали із зони бойових дій, часто немає куди повертатися. Тож перспективи їхнього повернення залежать від того, як швидко відбудовуватимуть їхні регіони.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова вважає, що Україні вдасться повернути не більше, ніж половину біженців, які виїхали з країни через війну.