Польські перевізники загрожують блокуванням кордону
Початок страйку польських перевізників поблизу пункту пропуску "Рава-Руська — Хребене" перенесено на 6 листопада. Ще вчора його планували на сьогодні, 3 листопада. Поляки налаштовані серйозно. Акція може розтягнутися аж на два місяці – до січня 2024 року. "Бізнес-Телеграф" пояснює, що відбувається.
Страйк може бути масштабним. 31 жовтня українське посольство в Польщі повідомило Асоціацію міжнародних перевізників що, окрім акції на "Рава-Руській", будуть й інші. Зокрема, з 10 ранку 6 листопада до півночі 6 грудня пройде страйк на пункті пропуску "Ягодин-Дорохуськ". Очікується участь не менше 200 осіб, підвезуть також 100 тягачів. Тобто рух поблизу пунктів пропуску може бути повністю паралізованим.
Українська сторона вже проводить консультації з польськими колегами. Польська влада у свою чергу організувала зустріч із організаторами страйку. Але поки що вдалося лише домовитися, що 6 листопада буде два одноденні попереджувальні страйки на Рава-Руській та Ягодині
Нащо поляки це роблять? "Для привернення уваги до ситуації у сфері транспортних перевезень Польщі", — пояснюють організатори. Список претензій польських перевізників довгий. Але насамперед, це "зайва" активність українських транспортників у Європі (що позбавляє заробітку польських водіїв) та довгі черги на українсько-польському кордоні.
Польські перевізники хочуть, щоби Україна їх вимоги виконала. І, якщо цього не станеться, то погрожують взагалі перекрити кордон.
У Міністерстві відновлення України назвали більшість "хотілок" поляків нереальними. Тобто виконувати їх на першу ж вимогу явно не стануть – як мінімум, це питання затяжних переговорів.
І більшість пропускних пунктів на українсько-польському кордоні можуть виявитися паралізованими. І це при тому, що рух там уже зараз іде насилу. Фури стоять у черзі по 10-12 днів. Тобто виникає реальна загроза блокування імпорту багатьох товарів до нашої країни.
З постачання деяких товарів може скластися катастрофічна ситуація. Зокрема йдеться про автомобільне паливо. "Постачання з Болгарії та Молдови вже фактично закрили (блокування йдуть з українського боку – перевіряльники намагаються перекрити ввезення російського дизпалива – БТ). Залишилися — Польща та Прибалтика. Якщо і тут "приїдемо" – то все, не буде палива", – каже власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін.
Скандал із перевізниками – вже не перший конфлікт між Україною та Польщею. Нещодавно був ще й зерновий, коли Польща звинуватила українських експортерів у тому, що ті "ламають" польський ринок зерна та вганяють місцевих фермерів у збитки. За словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пензина, у майбутньому подібні сутички можуть стати ще частішими. "Україна претендує на членство в ЄС. І водночас — на частину ринків, на яких уже заробляю поляки. Це, зокрема, те саме зерно та перевезення. Спочатку фермери, потім — перевізники. На горизонті — будівельники та ще хтось може по дорозі підтягнутися", — зазначив Пензин.
"Бізнес-Телеграф" розбирався, чим загрожує війна за перевезення з Польщею, і що буде з кордоному.
Чого хочуть польські перевізники
Як зазначили в Асоціації міжнародних перевізників, з метою врегулювання ситуації наше посольство провело консультації з Міністерством інфраструктури Польщі. Паралельно Генеральне консульство Любліні проводить консультації з Люблінським воєводством. Днями голова останнього провів зустріч із організаторами акції протесту та спробував відмовити їх від радикальних кроків.
У результаті домовилися, що 6 листопада польські перевізники проведуть одноденні попереджувальні страйки на Рава-Руській — Херебені та Ягодині — Дорохуські, щоб привернути увагу до ситуації у сфері транспортних перевезень. А подальші дії протестувальників залежатимуть від переговорів української та польської влади.
Якщо ті знайдуть компроміс — страйки припиняться, а в протилежному випадку — продовжаться. Посольство України в Польщі вже звернулося до польських Міністерства інфраструктури та Міністерства закордонних справ з вимогою вжити заходів щодо недопущення блокування кордону. Але ті поки що ніяк не відреагували.
Польські перевізники висунули кілька вимог.
- Повернення системи видачі дозволів українським перевізникам
- Посилення вимог для в'їзду до Євросоюзу для українських перевізників за правилами ЄКМТ (це спеціальний дозвіл, який дозволяє здійснювати перевезення протягом року учасникам системи квот)
- Окремі черги на українсько-польському кордоні для фур з європейськими номерами
- Організація руху для порожніх фур через окремі пропускні пункти
- Неможливість реєстрації в Польщі компаній, якщо їхні фінанси розміщені за межами ЄС
- Допуск до української системи "Шлях"
В Україні вже назвали більшість цих умов "нереальними". Як заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач, коментуючи ситуацію "Інтерфаксу — Україна", "нереалістичною є вимога повернутися до системи видачі дозволів для роботи в Євросоюзі українським перевізникам"."Наразі між Україною та ЄС діє домовленість, згідно з якою українські перевізники їздять без дозволів до країн Євросоюзу. Угода про лібералізацію вантажних перевезень, за якою це відбувається, діє до червня 2024 року", — зазначив Деркач.
В рамках цієї угоди, українські перевізники їздять без дозволів до Європи, а європейські перевізники на тих же умовах їдуть до нашої країни. Скасувати цю угоду на рівні польського уряду просто неможливо. "Швидше за все, вони хочуть закласти базу на наступний рік і вплинути на переговори перевізників щодо пролонгації угоди", — додав заступник міністра.
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже, що рішення про можливість в'їжджати до ЄС для наших фур Комісія з автомобільних перевезень за участю української та польської сторони затвердила лише у червні цього року. Вона поширюється на всі авто стандарту не нижче за Євро-5 і почала діяти з 1 липня 2023 року. "При цьому у наших транспортних компаній стандарту Євро-5 відповідає близько 70 000 авто", — зазначив Забловський.
На думку Деркача, "дивною" є і вимога щодо посилення правил перевезень ЄКМТ, оскільки правила однакові для всіх перевізників країн-учасниць ЄМКТ. За ними можуть возити вантажі по території ЄС усі перевізники, які мають транспортні засоби рівня Євро-5 та Євро-6. Розподіл квот на перевезення в Україні здійснювався на спеціальному конкурсі, і "скасувати" його результати на вимогу польських транспортників – просто нереально".
"У 2022 році Україна підписала з ЄС транспортний безвіз", у рамках якого наші перевізники можуть здійснювати двосторонні або транзитні перевезення до 27 країн Євросоюзу. Дозволи ЄМКТ потрібні тим, хто здійснює перевезення до 52 країн Європи, вони дозволяють, окрім транзиту, возити товар до третіх країн. Але Польщі це явно не стосується", — зазначив Забловський.
Те саме — з окремою чергою для авто на європейських номерах. Це, за словами Деркача, буде "нечесно" стосовно інших перевізників — як українських, так і, наприклад, турецьких, яких на наших кордонах також багато.
"На кордоні у нас немає окремої черги для українських водіїв – їдуть усі, хто зареєструвався. Через територію України їздять також перевізники з Туреччини та інших країн. Якщо запровадити окрему чергу, їм доведеться чекати, доки проїдуть транспортні засоби з номерами ЄС. Але немає окремої черги для українських вантажівок у жодній країні ЄС". — Зауважив Деркач.
Щодо окремих пунктів для "порожняка", Деркач прокоментував, що їх уже зараз пропускають пункти "Устилуг-Зосин" та "Ніжанковичі-Мальховіце".
А відкриття додаткових пунктів нереальне, оскільки Україна зацікавлена в тому, щоб якнайбільше пропускних пунктів працювали на виїзд завантажених авто, це сприяє збільшенню обсягів експорту (насамперед зерна – БТ) та зміцненню нашої економіки", — сказав Деркач.
Для пропуску порожняка можуть відкрити лише пункт "Угринів-Довгобичув" і це вже запропонували польській стороні.
Ще більш "дивною" в Україні називають вимогу поляків допустити їх до нашої системи "Шлях". "Цю систему розраховано виключно на українських перевізників. Швидше за все, ця вимога з боку польських перевізників — просто для підвищення ставок", — сказав "Бізнес-Телеграфу" голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Втім, як зауважує Олег Пензин, у цій вимозі польських перевізників є сенс. "Вони хочуть отримати доступ до системи, і розуміти, скільки українських транспортних компаній на сьогодні взагалі працює в Польщі і Європі. І надалі така "доказова база" може бути використана як аргумент – чому українським перевізникам слід обмежити в'їзд до Євросоюзу", – каже Пензин. Віце-президент АСМАП Володимир Балін у коментарях "Бізнес-Телеграфу" сказав, що через доступ до "Шляху" польські перевізники хочуть бронювати наших далекобійників, які на них і так працюють — залучили уже понад тисячу водіїв.
"Розраховувати на швидке вирішення конфлікту не варто, бо більшість вимог польських перевізників або завищені, або взагалі нереальні. Як Україна, яка отримала право возити вантажі по Європі без дозволів, поверне їх у односторонньому порядку на перевезеннях до Польщі? Думаю, організатори страйків свідомо взяли дуже високу планку у розрахунку на те, що зможуть домовитися хоч до чогось. І не лише від України, а й вид своєї влади (не виключено, що саме задля тиску на польський уряд це все й затіяли). З нашого боку це "щось" — наприклад, можливі поступки по пропуску порожняка з меншими чергами тощо. Та все буде вирішуватися на переговорах. А до того часу можливі "загострення" та блокування кордонів, — пояснює високопоставлений чиновник одного з профільних міністерств. — Польський коридор для нас дуже важливий — ним йдуть потоки товарів з Німеччини, Франції, Скандинавії. Плюс іде транзит зерна у польські порти Гданськ та Гдиня. Частину вантажів, скоріш за все, доведеться пускати в обхід, скажімо, через Чоп, але це зайвий кілометраж, логістика ще більш здорожчає. Крім того, замість руху рівнинною місцевістю ми отримаєм активний гірський трафік на Закарпатті, де траси вже й так перевантажені, а це не дуже добре, особливо враховуючи наближення зими та погіршення погодних умов".
Наші демпингують
Чому польські перевізники взагалі зважилися на страйки та чого вони домагаються?
Об'єктивно ґрунт для збурень є.
Забловський каже, що польські перевізники страйкують уже не вперше – у травні цього року вже були протести на пропускному пункті Дорохуськ. Перевізники вимагали повернути дозвільну систему для українських перевізників. Тоді інцидент зам’яли, але проблема залишилася.
"До великої війни було близько тисячі разових дозволів для наших перевізників на в'їзд до ЄС. Це значить: в'їхав-розвантажився – виїхав. Після того, як дозволи скасували, українські перевізники отримали можливість вести бізнес на території ЄС, але до того його вже взяли під контроль поляки. У 2022 році на їхню частку припадало близько 50% перевезень у ЄС. І на українських конкурентів ніхто не чекав", — каже Пензин.
Тарифи українських перевізників на транспортування вантажів ЄС — 2,5-3 євро за кілометр. У поляків – до 5 –10 євро. "З початку війни фрахт обвалився вчетверо. За маршрутом Київ-Варшава було в середньому 4 000 євро, зараз – тисяча з фури, Польські перевізники на цьому напрямі раніше займали 35%, зараз – 10%. Але це ринок, такі тепер умови", – каже віце-президент АСМАП Володимир Балін.
"Машини, паливо – стоять однаково. Але в Польщі далекобійникам платять близько 2-2,5 тисячі євро, у нас — 1-1,5 тисячі. Це той резерв, який дозволяє нашим перевізникам демпінгувати", — наголосив Пензин.
Тобто, банально, наші перевізники перейшли дорогу полякам і через це — страйки та загроза блокування кордону. Але основний конфлікт, на думку Баліна, навіть не за нинішні перевезення. "Поляки хочуть, щоб після закінчення війни у них було не менше 50% перевезень з України до Східної Європи", — зазначив Балін.
А якщо заблокують кордони?
Але зараз одна з головних проблем — великі черги на кордонах, від чого страждають і українські, і польські перевізники.
Наприклад, за данними Державної прикордонної служби, на пункті пропуску Шегині-Медика потрібно чекати більше 11 днів, на Рава-Руській — більше 12 днів, на Нижаковичі-Мальхтвіце (для порожняка) — більше 13 днів.
Як зазначив співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк щодо вимоги поляків зменшити черги на кордонах – вони повністю за, тому що машини стоять в кращому випадку 9 днів, І за таких умов економіка працювати взагалі не може.
Віце-президент АСМАП Володимир Балін у коментарі "Бізнес-Телеграфу" сказав, що у разі страйків "поляки можуть заблокувати усе". Але при цьому пріоритетні вантажі все ж пропускатимуть без черги, це стосується, зокрема, того ж палива, ліків і продукції, що швидко псується, — вважає Балін.
Україна стає головним конкурентом Польщі у ЄС, Тому час від часу будуть нові конфлікти — починаючи вид зерна і перевезень, і закінчуючи будівництвом чи сферою послуг. Треба вже зараз вчитися шукати компроміси, — підсумував Пензин.