Щеплення від грипу та Covid-19: для груп ризику це єдина можливість уникнути ускладнень і важкого перебігу
Щеплення від грипу та Covid-19: для груп ризику це єдина можливість уникнути ускладнень і важкого перебігу

Щеплення від грипу та Covid-19: для груп ризику це єдина можливість уникнути ускладнень і важкого перебігу

В Україні вже почався епідемічний сезон. Він буде важчим, ніж минулого року, прогнозують інфекціоністи. Бо разом із коронавірусом, який нікуди не дівся, дорослих і малих українців вражатиме ще й грип.

Єдиним надійним способом запобігти тяжкому перебігу цих захворювань та уникнути ускладнень є вакцинація. Вона особливо важлива для літніх людей та осіб із хронічними захворюваннями.

Як, де і коли вакцинуватися від цих хвороб та як реформа системи громадського здоровʼя, що триває в Україні, допомагає ефективніше запобігати поширенню Covid-19 та грипу – Фактам ICTV в ексклюзивному інтерв’ю розповідає заступник міністра охорони здоров’я України, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Зараз дивляться

Пандемія Covid-19 закінчилася, вакцинація – ні

⁃ Почнемо з того, що ВООЗ скасувала пандемію коронавірусу та прирівняла його до сезонних захворювань, таких, як грип. То, може,  українцям можна розслабитися і забути про вакцинацію?

⁃ Передусім, дуже важливо правильно розуміти рішення ВООЗ. Вона скасувала статус надзвичайної ситуації. А це означає, що, по-суті, коронавірусна інфекція тепер не є надзвичайною ситуацією, оскільки медична спільнота вже розуміє, яким чином розвивається Covid-19, які особливості лікування цього захворювання та які є засоби профілактики, чому чільне місце серед них займає вакцинація.

Отже, коронавірусна інфекція перейшла в розряд сезонних захворювань, які вимагають постійної уваги системи охорони здоров’я. Точно так само, як грип чи інші респіраторні вірусні інфекції.

Тобто, Covid-19 і небезпеки з ним пов’язані, не втратили актуальності, тож розслаблятися українцям не варто, як і забувати про профілактику.

– Пане Ігорю, а як швидко Covid-19  поширюються Україною в нинішньому епідсезоні?

– Із початку жовтня ми спостерігаємо поступове зростання кількості пацієнтів з Covid-19, у них різний ступінь важкості.

За перший тиждень місяця захворіли понад чотири тисячі українців. Тижнем раніше інфікованих було трохи більше двох тисяч. Тобто, фіксується зростання рівня захворюваності вдвічі.

Зростає й кількість смертельних випадків. Це невеликі цифри в абсолютному значенні. Але за кожною – конкретні люди.

Так, за перший тиждень місяця, на жаль, померло дев’ять осіб. За другий – уже 34. За жовтень це майже 200 летальних випадків. У переважній більшості померлі – люди віком 60-65 років.

Зауважте, це лише перші тижні підйому захворюваності.

Тож варто зрозуміти, Covid-19 продовжує циркулювати й залишатися небезпечним. І треба бути готовими до того, що він житиме серед нас упродовж багатьох років.

В Україні вже зафіксовано перший випадок субваріанту Пірола. Наразі за симптомами та клінічним проявом захворювання, спричинені субваріантом Пірола, не мають особливих відмінностей від попередніх штамів Covid-19. Однак через велику кількість мутацій Пірола швидше вражає ослаблений імунітет.

Захворіти можуть навіть раніше вакциновані, однак вакцина знижує ризики ускладнень. Тому людям, які не завершили курс вакцинації протикоронавірусу, та особам з групи ризику важкого перебігу захворювання необхідно проконсультуватися з сімейним лікарем і зробити щеплення.

Вакцина – безоплатна та наявна у кожному пункті щеплення на рівні областей.

⁃ А чи можна вже сказати, скільки українців подбали про себе і вакцинувалися від Covid-19?

⁃ Щоб ви зрозуміли всю тривожність ситуації, я скажу, скільки не вакцинувалися. Щонайменше 800 тис. українців не зробили друге щеплення. І майже 12 млн українців не зробили перший бустер.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, від Covid-19 є базовий курс вакцинації. Це дві вакцини як базовий комплекс. Плюс одна вакцина – бустерна доза, яка має бути зроблена щонайменше через п’ять місяців після базового курсу.

Тому наразі 12 млн українців не мають повноцінного захисту проти коронавірусної інфекції. Лише 3 267 536 людей отримали бустерне щеплення та завершили курс з первинної вакцинації, необхідний для формування імунітету проти коронавірусної інфекції.

⁃ Можливо, це пояснюється тим, що в Україні не вистачає вакцини від коронавірусу?

⁃ В Україні достатня кількість вакцини. Ми маємо понад три мільйони доз вакцини проти коронавірісу трьох виробників – Johnson, Pfizer та CoronaVac.

Щеплення залишаються безкоштовними для кожного українця. Зробити їх можна у пунктах щеплення чи в амбулаторії через запис у свого сімейного лікаря.

Вакцини проти грипу можна купити в аптеках. Вони корейського та французького виробництва. Обидві вакцини пройшли державний контроль якості. Від початку жовтня щеплення зробили 49 104 людини. Крім того, кожна область отримала безоплатну вакцину для проведення щеплень проти грипу медикам.

Щоб мати захист від тяжкого перебігу хвороб і небезпечних ускладнень, раджу вакцинуватися і від грипу, і від Cоvid-19. Особливо це стосується людей віком 60+; тих, хто має серйозні супутні хвороби; осіб, які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної хвороби.

Потребу у додатковому бустерному щепленні визначає лікар з огляду на історію хвороби пацієнта та

Як реформа системи громадського здоровʼя вплине на ефективність протистояння Cоvid-19

⁃ Повідомлялося, що в Україні реалізовують масштабний проєкт USAID Розбудова стійкої системи громадського здоровʼя, покликаний захистити здоровʼя українців у кризовий період. У межах проєкту нещодавно в Ужгороді відбулася масштабна міжнародна конференцію. Про що говорили?

⁃ Ця конференція, яка, до речі, була вже четвертою за міжнародної участі, зібрала практиків, теоретиків і політиків, щоб обговорити актуальні питання розвитку системи громадського здоровʼя.

Напередодні в Україні набув чинності Закон №2573 Про систему громадського здоров’я. Він встановлює і регламентує порядок роботи системи громадського здоров’я на рівні кожної області й на національному рівні.

Закон спрямований на запровадження європейських вимог до системи громадського здоров’я. Це означає, що замість інспекційного підходу, який діяв раніше, ми переходимо до ризико-орієнтованого підходу. Попереджаємо спалахи і поширення хвороб, робимо акценти на профілактику захворювань.

-А що це насправді значить?

– Спробую пояснити. Ризик оцінюється для популяції загалом, для населення конкретного міста, району. І лише на підставі цього приймаються певні управлінські рішення.

У документі дуже чітко прописані зони відповідальність не лише МОЗ, а кожного органу виконавчої влади, в тому числі, Держспоживслужби, Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Це дозволить ефективніше реагувати на Cоvid-19.

Пандемія, яку ми пережили, спонукала сферу охорони здоров’я до певних системних реформ. Ми зрозуміли сильні та слабкі місця системи громадського здоров’я. І зараз добре розуміємо, що потрібно робити, щоб реагування було максимально ефективним.

⁃ А чи можете конкретизувати зміни, які допомагатимуть Україні ефективніше протистояти інфекціям?

⁃ Зміни стосуватимуться багатьох секторів. Приміром, запроваджуються загальні стандартні вимоги до комунікації. Комунікація стає цільовою стосовно тієї аудиторії, яка має найнижчі показники охоплення.

Відповідним чином коригується програма медичних гарантій. Для тих медпрацівників, які мають найвищі цифри охоплення плановими щепленнями, впроваджуються спеціальні коригувальні коефіцієнти, які стимулюватимуть їх потужніше проводити роз’яснювальну роботу.

У країні запускаються додаткові раунди вакцинальних кампаній, наприклад якщо ми бачимо що охоплення щепленнями проти Covid-19 недостатні серед жителів сільської місцевості – Центри контролю та профілактики хвороб формують план виїздів спрямованих саме на цю групу населення.

Восени, наприклад, таку “вакцинацію навздогін” проти кору було запущено  для дітей, які пропустили планові щеплення. Це означає, що держава ідентифікуватиме дітей чи дорослих, які вчасно не отримали вакцинацію від ключових інфекцій, і проводитиме раунди з додаткової імунізації.

Також тепер, за виникнення спалаху вакцинокерованої інфекції, ми будемо задіювати мобільні виїзні бригади. Зокрема й вакцинальні, які зможуть провести екстрену вакцинацію вже на місці спалаху.

Зараз така схема задіяна на Вінниччині – під час ліквідації спалаху вірусного гепатиту А.

Це основні зміни.

⁃ А яка роль Центрів контролю та профілактики хвороб у протидії поширенню саме коронавірусної хвороби і грипу?

⁃ Насамперед, вони забезпечують ефективну роботу точок вакцинації – довозять туди вакцину, залежно від того, скільки доз потрібно. Можуть також надати будь-яку додаткову інформацію стосовно ефективності тієї чи іншої вакцин або розробити певні протиепідемічні заходи.

Вони проводять інформаційну комунікаційну роботу. Тобто, можуть виїхати на підприємство, в якийсь колектив, щоб розповісти про особливості перебігу коронавірусної інфекції.

Ще – забезпечують проведення на безкоштовній основі тестування на Cоvid-19 методом ПЛР.

І останнє – вони беруть участь у так званому молекулярному епідемічному нагляді, коли з території кожної області відбирається певна кількість зразків і проводиться повноцінне розшифрування геному.

Це для того, щоб з’ясувати, які штами циркулюють на території України. І яким перебігом хвороби – важким чи легким – вони  характеризуються.

Сподіваюся, мені вдалося переконати вас, що реформа системи громадського здоровʼя, яка триває в Україні, підвищить ефективність протистояння і Cоvid-19, і грипу, й іншим захворюванням, допоможе змінити на краще ставлення суспільства до вакцинації.

Фото:

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader