Війна на лівому березі: у ЗСУ успіхи на Херсонщині, але й проблем вистачає
Війна на лівому березі: у ЗСУ успіхи на Херсонщині, але й проблем вистачає

Війна на лівому березі: у ЗСУ успіхи на Херсонщині, але й проблем вистачає

Вже відомо про три серйозні плацдарми ЗСУ

Українські військові досягли чималих успіхів на лівому березі Херсонщини. Але перспективи подальшого розвитку ситуації експерти поки що оцінюють стримано. І на це є вагомі причини.

Таку думку в інтерв’ю OBOZREBATEL висловив військовий експерт Владислав Селезньов. Він пояснив, що українських морпіхів, які висадилися на лівобережжі, підтримує артилерія. Вогневий контроль із мінометів та артилерійських знарядь дозволив нашим підрозділам просунутися на різних ділянках фронту на лівому березі Дніпра на відстань від 3 до 8 кілометрів.

"Відповідно, далі наша морська піхота не має можливості просуватися. Можливо, такими відстанями і зумовлені максимальні можливості українських артилерійських підрозділів", — припускає він і додає, що очевидно, що ЗСУ мають РСЗВ типу HIMARS, але їхня кількість обмежена для того, щоб ми мали можливість завдавати масованих ударів. А з авіаційною підтримкою, на думку Селезньова, справи ще гірші — ми фізично не маємо достатньої кількості авіаційних засобів, щоб підтримувати цю операцію з повітря.

Проте, наголошує військовий експерт, навіть у таких умовах створено три серйозні плацдарми. Є інформація про те, що вони створені в районі Антонівського автомобільного та залізничного мостів та в районі населеного пункту Кринки. Там ідуть запеклі бойові зіткнення.

"Але я досить акуратно оцінюю перспективи розвитку українського наступу на цій ділянці фронту. Чому? Ресурси. Щоб просуватися далі, на лівому березі нам потрібна бронетехніка, зокрема танки. Там нам потрібні системи ППО та артилерійські системи. Як перемістити все це, всі військово-технічні елементи з правого на лівий берег? Відповідь очевидна. Необхідний міст", — вважає він.

Селезньов нагадав, що чотири мости, які раніше існували на цій ділянці фронту, знищені ворожою армією восени минулого року, коли вона втекла з Херсона та його передмість. А навести понтонно-мостову переправу – це дуже складне в технічному плані завдання, бо правий берег від лівого відокремлює тисячу метрів.

"Відповідно, одне питання, як нанести цю переправу, а друге – як забезпечити її функціонування та безпеку, її стійкість від впливу ворожої авіації та ворожої артилерії. Відповідей поки немає, тому, щоб ми мали змогу відганяти ворожі літаки від Дніпра в цій його частині – а ми пам'ятаємо, що ворог часто використовує керовані авіабомби – нам потрібна потужна система ППО або винищувачі F-16.

ППО ми не маємо у достатній кількості, а F-16 не маємо зовсім. Отже, щоб ми мали можливість якнайдалі відігнати ворожу артилерію, щоб не всі її компоненти могли завдавати артилерійських ударів по майбутній наведеній переправі, необхідне збільшення розмірів плацдармів, тобто просування вглиб оборони супротивника. Що також поки що неможливо реалізувати, бо немає бронетехніки, щоб рухатися вперед. Немає артилерійських засобів підтримки, щоб атакувати передній край оборони супротивника. Як бачимо, часто реалізація одних завдань пов'язана з необхідністю вирішення інших завдань у тому форматі. Вони безпосередньо залежать один від одного", — каже експерт.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що про атаки ЗСУ на лівобережжі Херсонщини говорили і західні аналітики, і російські пропагандисти. Про складнощі окупантів говорив навіть російський диктатор Володимир Путін. Він назвав це новим контрнаступом ЗСУ.

Теги за темою
Україна Збройні сили України Херсон
Джерело матеріала
loader
loader