Чи не затягнеться ремонт закритих станцій метро на роки, які ще станції проблемні і як працюватиме човниковий рух: інтерв’ю з начальником КП

В Києві на аварійний ремонт закрили найновішу ділянку метро - шість станцій від "Теремків" до "Деміївської". Місцева влада разом з КП "Київський метрополітен" планують ремонт, укріплюють тунель та шукають альтернативу. Водночас експерти з питань інфраструктури (і не тільки) розмірковують про те, хто винен в аварії, які ще станції знаходяться під загрозою і чи можливо взагалі полагодити аварійну ділянку.

OBOZ.UA поспілкувався з директором КП "Київський метрополітен" Віктором Брагінським та зібрав відповіді на головні питання щодо аварії, її наслідків та можливості їх ліквідувати.

– Про проблеми на ділянці, на якій відбулась аварія, вже було давно відомо. Коли ви дізнались про ці проблеми і чи була можливість не допустити такої серйозної аварії?

Ця ділянка була введена в експлуатацію в грудні 2010 року і вже в березні 2011 року з'явилась перша тріщина з виносом води та піску. Тоді "Метробуд" ліквідував ці тріщини як гарантійний випадок. Після цього ця ділянка була під особливим контролем.

У нас в структурі метрополітену є спеціальна служба. Називається "Служба колії тунельних споруд та будівель". Ця служба займається обслуговуванням, ремонтом і наглядом за тунелями і коліями.

Ця ділянка була взята під особливий контроль. В процесі експлуатації з'являються тріщинки, маленькі течії. Все це ліквідовувалося, застосовувалися двокомпонентні хімічні раствори, тріщини ліквідовували. Але в листопаді почали з’являтись великі тріщини з виносом води та піску.

Наше підприємство вживало всі можливі і неможливі заходи, щоб власними силами ліквідувати ці течії. Але коли проблема стала наростати, ми були вимушені в оперативному порядку звернутися до Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій. Там зробили висновок, що ділянка є аварійною, це четверта ступінь аварійності. Ми були вимушені закрити дідянку.

– Як ви вже сказали, перші тріщини з’явились одразу після здачі в експулатацію, в 2011-му. Це означає, що будували з порушеннями, чи такі тріщини можливі одразу після будівництва?

Проблеми почались ще на стадії будівництва. Саме на цій ділянці щит (пересувна конструкція, яку використовують для монтажу тунелей, - ред) натрапив на плавун, були людські жертви. В результаті тунель побудований двома методами: механічним (з щитом) та немеханічним.

І саме на цьому зіткненні, де перехід від частини, що будувався механічним методом до частини, що будувався не механічним методом, зараз є тріщини. Але висновки щодо причини аварії зробить профільна установа.

Можливо, це природне явище. Там складні гідрогеологічні умови. Ділянка знаходиться в поймі річки Либідь. Є ще варіант зі порушенням технології при будівництві. Це був 2010 рік, тоді дуже квапили це будівництво. Це була знакова подія. Всі чинники будуть розглядатися не нами, а профільною установою після того, як ми зможемо подивитись на тунель зовні. Зараз розробляється план попередніх робіт.

Для нас першочергове завдання - це стабілізація ситуації. Ми продовжуємо виконання першочергових протиаварійних, зокрема закріплення тунелю зсередини, паралельно з цим розробляємо проект ліквідації наслідків.

– Ви озвучили термін: ремонт триватиме 6 місяців. Ви впевнені, що роботи не затягнуться на місяці, чи навіть роки? 6 місяців -– максимальний термін?

Попередній термін проведення відновлювальних робіт - 6 місяців. Ми працюємо 24/7 разом з фахівцями для того, щоб ці терміни не порушити, у нас немає іншого виходу.

Але це точно не буде на роки.

– Чи є загроза, що відремонтувати тунель буде неможливо і доведеться поряд будувати новий?

Зараз фахівці взагалі не розглядають такий варіант і не бачать причин, щоб будувати поряд інший тунель, а не ремонтувати існуючий. Але на 100% можна буде сказати, коли закінчать всі дослідження.

– Розповсюджується ще одна версія. Мовляв, аварія могла відбутись через будівництво ТРЦ, через забудову навколо станцій. Як ви вважаєте, чи може така версія розглядатись?

Там, де виникли тріщини, немає жодної забудови. Я б зрозумів, якби ця аварія виникла поряд з забудовою. Але ж ні, це версія, яка немає жодних підстав. Зараз багато є різної дивної інформації.

Є відео, що станція Олімпійська начебто затоплена. Але Олімпійська працює в звичайному режимі, жодних підтоплень там немає. Та в лотку для води є вода, її зняли на відео і почали сіяти паніку. Але в лотку для води і має бути вода. Метрополітен має цілісну система водовідведення.

– Чи відомо вам про проблеми, які могли б призвести до подібних аварій, на інших станціях метро? Різного роду "експерти" вже кажуть про проблеми на 15 станціях (серед них Контрактова, наприклад). Чи є така загроза?

Є ділянки, які потребують особливої уваги. Є відрізок від станції Тараса Шевченка до станції Почайна. Це експериментальний тунель який побудований ще в 80-х роках. Він має певні особливості.

Цей тунель змінює габарити: тобто стає дещо еліпсоїдної форми. Але жодної небезпеки для пасажирів немає. Ми планували влітку наступного року налагодити наземну сполучення і перекрити цей відрізок для ремонтних робіт. Ремонти - нормальна ситуація, їх проводять в усіх країнах, де є метро.

У нас є ділянка від "Славутича" до "Червоного Хутора", вона теж знаходиться в водонасичених грунтах, ми періодично там проводимо гідроізоляційні роботи і ліквідовуємо течії. Але там немає таких важких гідрогеологічних умов, як на перегоні між "Деміївська" та "Теремки".

– Чи можливо вирішити логістичну проблему без повноцінної роботи метро на цій ділянці

Це непередбачувана ситуація. Ми працюємо 24 на 7, щоб розробити рішення. Зараз запущено наземний транспорт, який в годину пік може перевозити 14 тис. пасажирів за годину. Ми також запустимо рух в метро від станції "Теремки" до "Деміївська" і назад човниковий рух. Тобто потяг буде рухатись за принципом фунікулера.

– Який буде інтервал руху?

Інтервал руху буде приблизно 13 хвилин, якщо їхати в бік "Деміївської" і 17 хвилин, якщо їхати в сторону "Теремків". Це максимальні графіки, які там можливо зробити. При тому метро до аварії на цій ділянці в годину пік користувались 12 тис. пасажирів.

Запускати човниковий рух ми плануємо вже 13 грудня. Частина пасажирів користуватиметься наземним транспортом і до нас не повернеться, а частина - повернеться до нас. За допомогою човникового руху ми зможемо перевозити 7,5 тис. пасажирів в годину пік.

– Чи вистачить коштів на ремонтні роботи? "Київський метрополітен" - дотаційне підприємство, грошей в бюджеті підприємства немає…

Тариф встановлено в 2018-му. У нас є дві основні статті видатків: електроенергія і заробітні плати. За електроенергію в 2018-му, коли було встановлено тариф, ми платили 290 млн грн за рік. Зараз - 763 млн грн.

На зарплати в 2018-му, тоді у нас працювали 7,5 тис. співробітників, ми витрачали 1,6 млрд грн. Зараз через пандемію та повномасштабну війну відбулись значні скорочення, у нас працює 6 тис. співробітників і зарплатний фонд складає близько 2 млрд грн.

Тобто ми вже багато років дотаційні і всі планові роботі фінансуються з бюджету міста Києва. Що стосується цих робіт, вони не були заплановані, тому фінансування відбуватиметься за рахунок резервного фонду міста Києва.