/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F70d17b84-2173-424e-ad2c-db8344593af8.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F70d17b84-2173-424e-ad2c-db8344593af8.jpeg)
Брагінський Віктор Володимирович: очільник столичного метрополітену та депутат Київради від “УДАРу”
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fa9ddb67c-e337-4462-84a3-2fcdc6d91a4f.jpeg)
Брагінський Віктор Володимирович — з 2014 року керує київською «підземкою» і, незважаючи на колосальні збитки підприємства, «відповідає займаній посаді».
Біографія
Віктор Володимирович Брагінський народився 22 березня 1983 року у місті Київ.
Освіта
Закінчив столичний ліцей №100. У Брагінського чотири дипломи про вищу освіту. Юристом він став після закінчення Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок (2003). Економічну освіту Віктор отримав у Національному транспортному університеті (2013).
У тому ж навчальному закладі він отримав диплом магістра за спеціальністю «Менеджмент» (2018), а дипломованим держуправлінцем став після закінчення Національної Академії державного управління при Президентові України.
Крім того, у 2014 році Брагінський отримав ступінь кандидата наук з державного управління.
З 2010 по 2011 рік Брагінський керував держпідприємством «Укрінтеравтосервіс». Після цього він був заступником голови з питань розвитку та інвестицій в ДП «Бердянський морський торговельний порт». Кілька місяців у 2012 році Віктор виконував обов'язки голови Київської обласної дирекції «Укрпошти», а потім повернувся на колишню посаду у Бердянськ.
Влітку 2014 року Брагінський очолив КП «Київський метрополітен». У тому ж році він збирався балотуватися до Київської міської ради від партії «Права Воля України» за 15-м (Деснянський район) округом. Однак ще до виборів зняв свою кандидатуру.
Через шість років Віктор знову вирішив отримати депутатський мандат Київради. Восени 2020 року в єдиному загальноміському виборчому списку партії “УДАР” він балотувався під 45-м номером.
У списку по округу №9 (Подільський район) Брагінський йшов другим. На окрузі конкретно за Віктора віддали свої голоси 1046 виборців (з тих, хто голосував за загальний список, друге місце на окрузі). Обраний депутатом по округу.
У IX скликанні Київради Брагінський увійшов до складу фракції “УДАР” та постійної комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами.
Компромат
Київський метрополітен, яким керує Брагінський, неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів. Комунальне підприємство кілька разів викривали у фінансових порушеннях.
Самого керівника київської «підземки» журналісти звинувачували у війні з підприємцями. У березні 2015 року було вирішено прибрати з переходів метро кіоски та МАФи. Свої дії у КП пояснювали тим, що багато хто з МАФів не відповідають заходам протипожежної безпеки.
Через кілька місяців підприємці, які працювали у переходах метро, принесли під будівлю Адміністрації президента труну з вимогою не «ховати» їх бізнес. Символічну труну тримали активісти у масках президента та столичних чиновників, в тому числі й керівника метрополітену Віктора Брагінського.
У січні 2016 року у вестибюлі станції метро «Дружби народів» сталася пожежа. Після цього інциденту вирішено було демонтувати всі МАФи з метрополітену.
Зате ще взимку 2015 року вартість проїзду у метро збільшилася вдвічі, з двох до чотирьох гривень. Але цього підвищення на думку Брагінського було недостатньо. Тому вже наступного року фахівці метрополітену озвучили новий економічно обґрунтований тариф — майже шість гривень. Влітку 2018 року проїзд в метро виріс до 8 гривень.
Журналісти відзначали, що керівництво столичного метро успішно ухиляється від реального обліку пільговиків, які безкоштовно користуються послугами «підземки». При цьому компенсація, яку отримало
підприємство з бюджету тільки у 2016 році зросла втричі, досягнувши майже 239 мільйонів.
Восени того ж року після виступу Брагінського на засіданні Київради депутат Леонід Антоненко угледів махінацію у роботі київської «підземки».
Під час свого виступу Брагінський заявив, що загальна сума доходів від реалізації жетонів формується через лічильники прийому, встановлені у кожному турнікеті. Вони, мовляв, автоматично перенаправляють інформацію у фіскальні органи.
Депутат Антоненко прийшов до висновку, що фіскальний контроль при продажу жетонів не провадиться. Тому він зробив депутатський запит у транспортний Департамент КМДА та київський метрополітен з проханням надати інформацію про кількість реалізованих жетонів з початку року і про вжитих турнікетами жетонів на проїзд в метро.
У разі, якщо кількість реалізованих жетонів істотно (більше 5 %) відрізняється від кількості прийнятих турнікетами жетонів — надати пояснення.
Пізніше Антоненко зацікавився ще одним питанням щодо «підземки». Депутат зауважив, що до міського бюджету не надходять кошти за надання компаніям «Метро-Пей» (41 млн грн) та «Київпейсервіс» (42 млн грн) права на розміщення терміналів самообслуговування.
Цікаво й те, що з «Київпейсервіс» столичний метрополітен уклав договір ще в далекому 2009 році. Він був укладений без проведення конкурсу та автоматично продовжувався щороку.
За оренду площі під один термінал компанія платила «підземці» по 297 (пізніше 450) гривень на місяць. У пресі відзначали, що для метрополітену це кабальні умови. Багато банків пропонували вигідніші умови, однак Брагінський залишався «глухий, сліпий і пасивний».
У 2017 році у ситуацію втрутилась Київрада. Комісія з питань власності прийняла рішення, яке зобов'язувало метрополітен розірвати невигідний контракт. Але керівництво підземки в особі Брагінського цього не зробило.
Тоді київські депутати звернулися до мера Кличко та до НАБУ з вимогою відсторонити начальника КП «Київський метрополітен». На думку ЗМІ, завзятість Брагінського явно вказувало на те, що він міг отримати щедрий подарунок від «Київпейсервіс».
Фінансовим результатом роботи київського метрополітену в першому півріччі 2017 року став збиток на суму у 1,8 мільярда гривень. Комунальному підприємству не допомогло вийти у плюс навіть збільшення пасажиропотоку на 10 мільйонів чоловік. При цьому, представники преси писали, що за аналогічний період у 2016 році метро отримало понад 31 мільйон гривень прибутку.
Але незважаючи на величезні збитки, Департамент транспортної інфраструктури КМДА визнала роботу «підземки» задовільною, а його начальника Віктора Брагінського «відповідає займаній посаді».
Крім того, ЗМІ повідомляли, що тендер на будівництво метро на столичний житловий масив Виноградар виграла компанія «Київметропроєкт», яка фактично належить росіянам.
Декларація
Очільник столичного метрополітену має чотири земельні ділянки та два житлових будинки у Київській області, а у Києві він має три квартири. З цінного рухомого майна Віктор вказав швейцарські наручні годинники Longines. Власного автомобіля у Брагінського немає.
За 2019 рік зарплата начальника Київського метрополітену склала 756,9 тисячі гривень. Ще 325 тисяч — дохід Брагінського від продажу рухомого майна (автомобіля). У банках Віктор зберігає 272 тисячі гривень. Готівковими коштами він задекларував два мільйони гривень, 125 тисяч доларів та 10 тисяч євро.