Зміни у підході до мобілізації набувають дедалі більш скандальних рис
Український уряд продовжує працювати над створенням нового законопроекту про мобілізацію, військовий облік та службу. У понеділок, 25 грудня, на сайті Верховної Ради з’явилася картка документа №10378, який вже передано на розгляд профільного комітету і перенаправлено на розгляд парламенту. Серед головних положень майбутнього закону – розширення категорій громадян, придатних до служби.
Зокрема, якщо документ буде ухвалено, окрім 25-річних молодиків і екс-депутатів, мобілізувати на війну зможуть інвалідів III групи, до яких належать люди, що не мають нирки чи ока, страждають на параліч кінцівки або ж мають діагноз "карликовість".
"Телеграф" з'ясовував, наскільки ефективними на фронті будуть солдати з настільки сумнівним станом здоров'я, а також хто і навіщо проштовхує подібні ідеї у законодавство.
Парадом керує Генштаб?
Подібні зміни у законопроекті, який мав би усунути всі недосконалості у мобілізаційному процесі, цілком очікувано викликали обурення серед українців. Ймовірно, передбачивши таку реакцію суспільства, нардепи поквапились "перевести стрілки" на військових.
Принаймні, саме таку інформацію отримали журналісти "УП" з власних джерел у фракції "Слуга народу". За даними видання, парламентарям порадили утриматися від коментарів з приводу нового законопроекту в ЗМІ, на міжнародному рівні, у соцмережах та особистих комунікаціях, а усі питання, якщо вони виникатимуть, переадресовувати військовому командуванню.
Опосередковано дана інформація підтверджується поведінкою найактивнішої учасниці законотворчого процесу – заступницею голови Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яною Безуглою. У відповідь на гнівні коментарі на своїй сторінці у Facebook, нардепка оприлюднила фото документа за підписом головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який буцімто наполягає на придатності до служби інвалідів не лише III, а й II групи.
Для розуміння: до категорії інвалідів II групи входять люди з ампутованими або паралізованими кінцівками.
Враховуючи одіозність Безуглої та її регулярні випади на адресу головнокомандувача ЗСУ, деякі з її читачів не повірили у справжність цього документу і підпису Залужного на ньому. Між тим, схоже, військове керівництво країни, дійсно, всерйоз налаштоване на перегляд критеріїв придатності до служби людей з інвалідністю.
За словами самого Валерія Залужного, він погоджується із пропозицією уряду позбутися у новому законі такого поняття, як обмежено придатний, а також вважає, що висновок про придатність до служби має базуватися на рішенні ВЛК, а не ступенях встановленої інвалідності.
"Я вважаю, що на сьогодні оперування ступенем інвалідності II групи, III групи зараз не є актуальним. Чому? Тому що вирішує придатність до військової служби не інвалідність, яку має людина, а військово-лікарська комісія¸ яка визначає, придатна людина до військової служби чи не придатна", – заявив головнокомандувач на брифінгу.
Під час підготовки цього матеріалу "Телеграф" намагався отримати офіційні коментарі від чотирьох представників фракції "Слуга народу" (в тому числі працівників прес-служби партії), а також трьох членів комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, проте жоден із спікерів, які раніше активно йшли на діалог, так і не вийшли на зв'язок.
Чи є така поведінка нардепів та посадовців підтвердженням заборони на коментування скандального законопроекту — судити складно.
Не штурмовиками єдиними
З позицією головнокомандуючого ЗСУ цілком погоджується військовий експерт і співавтор чинного закону про мобілізацію Олег Жданов. За словами аналітика, непорозуміння виникло через "складнощі перекладу": побачивши у проекті закону слова "інвалідність третьої групи" і "придатність до мобілізації" в одному рядку, українці миттю уявили собі одноруких чи сліпих солдатів на передовій.
Насправді ж, служба людей з інвалідністю в армії – нормальна світова практика, що використовується в тому числі й армією Ізраїля, яку так люблять наводити у приклад українці, каже Олег Жданов.
"Якщо законопроект ухвалять, люди з інвалідністю зможуть вступити до лав ЗСУ на посади, вимогам яких вони будуть відповідати. Навіть якщо у людини нема кінцівки чи вона обмежена в працездатності, вона може виконувати штабну роботу. В тому ж ЦАХАЛі служить певна категорія людей з обмеженими можливостями в результаті поранення або з інших причин.
Валерій Залужний має рацію – рішення про придатність або непридатність саме до служби в армії повинні ухвалюватись ВЛК, а не загальними заключеннями у довідці про інвалідність", – зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".
Головною проблемою нового законопроекту, на думку Олега Жданова, є не розширення категорій придатних до військової служби, а відсутність мотиваційних змін на тлі збільшення обмежень і покарань для військовозобов'язаних.
За словами експерта, спонукати громадян до служби в армії могло б розширення соціальних пакетів як для самого військовослужбовця, так і для членів його родини, а також фінансове забезпечення.
Із суперечливих пунктів документу експерт вказує на положення про фахову військову підготовку громадян до 25 років.
"Як вона буде проходити і за чий рахунок? На базі Міністерства оборони, Збройних сил, якихось навчальних закладів чи приватних компаній? Наразі Рустем Умєров каже, що Міноборони не зобов'язане її фінансувати. Що ж виходить – за власний рахунок вчитися п'ять місяців? Цей аспект недопрацьований", – зазначає аналітик.
Інвалідів — у штаби, чиновників — в окопи
Переймати досвід та напрацювання ЦАХАЛу – не найгірша ідея для розвитку української армії, проте починати вирішення проблеми з пошуком людських ресурсів слід не з цього, каже військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.
За словами експерта, у своєму підході до оптимізації мобілізаційних процесів Валерій Залужний демонструє цілком чітку логіку: кожен, хто може бути корисним для армії, повинен вносити свій вклад у боротьбу з ворогом.
"Так, дійсно, в ізраїльській розвідці навіть люди з синдромом Дауна або аутизмом можуть бути задіяні у розшифровці аерофотозйомки, адже особливості їхнього світосприйняття дозволяють їм помічати деталі, які звичайні люди помітити не здатні. Але це у першу чергу не про інвалідність як таку, а про вміння її правильно використовувати.
Як буде у нас? У нас безруких зроблять штурмовиками, а сліпих на одне око снайперами. Ось у чому найбільша проблема. Крім того, є питання корупційної складової діяльності ВЛК і ТЦК. В цьому сенсі відмова від категорії "обмежено придатний" позбавляє корупціонерів можливості не допускати до служби придатних громадян, користуючись цим подвійним трактуванням", – каже експерт.
Щоб люди з інвалідністю були дійсно корисними для армії, в ЗСУ повинні працювати військові психологи з напрацьованим підходом до професійних відборів людей на ту чи іншу військово-облікову спеціальність. Саме у такому вигляді мала б реалізовуватися ініціатива головнокомандувача, адже набирати в армію інвалідів суто для збільшення чисельності особового складу — безглуздя, каже Дмитро Снєгирьов.
За словами експерта, загальний мобілізаційний резерв Росії становить 12 млн осіб, України – 2,5 млн. Якщо ЗСУ буде використовувати цей резерв за принципом "стінка на стінку", він не принесе жодної користі. Перемагати росіян потрібно технологічністю армії за рахунок новітніх зразків озброєння, а не найгірших традицій "жуковщини".
"Новий закон розширює повноваження місцевих органів влади у проведенні мобілізаційних заходів: староста може роздавати повістки. Якого милого ми утримуємо ТЦК? Вони продемонстрували свою неспроможність. Потрібні люди? Роти охорони ТЦК по всій країні нараховують до 30 тисяч людей. Кого і від чого вони охороняють від Житомирської до Закарпатських областей? А це, між іншим, потенційні бригади наступу.
Плюс Міністерство внутрішніх справ – 400 тисяч підготовлених дармоїдів, на утримання яких виділяють коштів трохи менше, аніж на утримання Міноборони. Для чого нам виловлювати по вулицях 500 тисяч, якщо у нас є можливість, як мінімум, 200 тисяч залучити з лав цього відомства? Люди з інвалідністю можуть бути задіяні в армії та приносити користь, але й штурмовиків нам є де шукати", – каже Дмитро Снєгирьов.
А поки військові аналітики роздумують над недоліками законопроєкту №10378, документ у першому читанні можуть проголосувати у Верховній Раді вже 10-12 січня 2024 року. Після цього два-три тижні піде на правки та роботу в комітеті. Наприкінці січня за хорошого сценарію буде розгляд у Раді у другому читанні разом з усіма виправленнями.