/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F0c6548bd7f1b2a35b7c65cad80a5ec8a.jpg)
Утримання ЗСУ трьох важливих плацдармів та знищення літаків РФ: що сталося на фронті за грудень
У грудні на фронті особливо відчутних змін не відбулося, ворог не полишає спроб оточити Авдіївку, намагається прорватися на Лимано-Куп’янському та Бахмутському напрямках. Також РФ вщент розбила Мар’їнку, через що українські військові повинні були полишити місто.
Проте відхід ЗСУ з Мар’їнки зовсім не означає, що у РФ з’явилася можливість провести оперативний або стратегічний прорив на фронті. До того ж наші військові мали успіхи на морі та у повітрі, що не може не радувати. Серед здобутків й утримання Україною важливих плацдармів.
Що відбувалося на основних напрямках – Фактам ICTV розповіли військові експерти Олег Жданов та Олександр Мусієнко.
– Ситуація на фронті істотних змін не зазнала. Не можу сказати, що російські війська за місяць отримали певні тактичні здобутки та переваги. Українські військові також не мали великих успіхів, хоча й тимчасово відбили терикон у межах Горлівки та мають просування у цьому районі.
Така умовна стабільність обумовлена ще тим, що ми і не можемо наразі щось глобально змінити та повернути території. Наразі основне завдання полягає у тому, щоб, перебуваючи в обороні, стримувати атаки ворога і завдавати йому якомога більших втрат. Плюс бити по тилах російських військ. І це ми робили, якщо згадати удари по Криму у грудні. За таких умов розраховувати на те, що ми будемо звільняти території – складно. Хіба що це могло бути внаслідок зустрічних боїв та контратак ворога, – наголосив Мусієнко.
Зокрема, за словами військово-політичного оглядача групи Інформаційний спротив , втрати окупантів у грудні встановлять абсолютний місячний рекорд за весь час повномасштабного вторгнення в Україну.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Fcc27d329e9540916bfaa8bd340e58e1b.jpg)
Фото: Олександр Коваленко
- Ситуація під Кліщіївкою та терикон
- Гарячий східний фронт
- Відхід українських сил з Мар’їнки
- Південний фланг
- Українські успіхи на морі та у повітрі
Ситуація під Кліщіївкою та на териконі
На Сході засніжені поля знову перетворились на заболочені, але це не надто вплинуло на інтенсивність бойових дій.
Окупанти під Кліщіївку стягнули чимало своїх засобів електронної боротьби. Натомість самі цілодобово б’ють FPV-дронами. До того ж ворог тут встиг непогано укріпитися.
— Вони добре окопуються. Класно побудовані фортифікаційні споруди. Але що можемо робити – те і робимо. Вони маленькими групками просуваються, займають позиції, і ми пробуємо їх вибивати з їхніх нір, щоби піхота поменше втрат несла. Ми їх так стараємося викурювати, – розповіли у
У середині грудня українські військові в межах окупованої у 2014 році Горлівки Донецької області відбили у російських військ один з териконів, встановивши на ньому український прапор.
Довідка. Терикон (штучний насип з порожніх порід, витягнутих під час підземної розробки покладів вугілля) розташований між північно-західною околицею окупованої Горлівки і селищем Південне, яке українські бійці звільнили ще у 2018 році.
За словами військового експерта Олега Жданова, захоплення терикона носило тимчасовий тактичний успіх, оскільки через декілька днів окупанти оговталися та повернули його під свій контроль.
– На териконі неможливо розташувати позиції, тому що там сипучість ґрунтів дуже висока. А якщо є опади у вигляді дощу та снігу, то взагалі не вдасться зробити окоп. Сам терикон утримувати неможливо, потрібно утримувати територію навколо нього, що ми і робимо. Тож скажімо, це був тимчасовий тактичний успіх, – наголосив він.
Геолокаційні кадри ж за 26 грудня свідчать, що українські підрозділи просунулися далі териконом на захід від Горлівки.
– Карта показує, що наші війська трохи просунилися вперед. А терикон розташований на території, яку ми фактично контролюємо. Однак ще раз наголошу, що терикон є таким явищем, на якому не можна утримувати позиції. Ми його обходимо, – пояснив Жданов.
Якщо ж, на його думку, на териконі українським військам вдасться встановити засоби радіоелектронної боротьби чи радіолокаційну станцію спостереження для виявленя дронів, тоді він виступить в ролі пануючої висоти. А це у свою чергу зіграє Україні на руку.
– І максимум, що можна зробити на териконі – це встановити спостережний пост, але треба розуміти, що він буде під постійним обстрілом РФ, оскільки його замаскувати не вийде, – говорить експерт.
Гарячий Східний фронт
Найгарячішими точками на фронті у грудні були та наразі залишаються Куп’янський, Бахмутський, Авдіївський, Мар’їнський напрямки. Там українські військові фактично відбивають наступи РФ.
– На жаль, ми змушені констатувати, що ворог мав успіх і просунувся вглиб нашої території, особливо це стосується Авдіївського, Мар’їнського напрямку, ну, і частково Бахмутського, – говорить Олег Жданов.
Однак хоч на Східному напрямку ініціатива у наступі — за ворогом, численні штурмові групи РФ якихось значних успіхів не мають.
На Куп’янському напрямку було зафіксоване незначне просування ворога.
На Мар’їнському, Авдіївському, Бахмутському напрямках РФ мала несуттєві тактичні здобутки, які не дали ворогові можливості прорватися.
– У ворога є лише успіхи незначного тактичного характеру, але вони не дають можливості розвинути російським військам оперативно-стратегічний рух та прорив, – сказав Олександр Мусієнко.
Ворог атакував наші позиції у районі Синьківки на Куп’янському напрямку, але не спромігся захопити. Тож, за словами Жданова, у грудні це є одним зі здобутків наших Сил оборони.
– Синьківка є ключовим населеним пунктом, який не дає ворогу можливість вийти на оперативний простір перед Куп’янськом, – наголосив він.
Також утримання у районі Вугледару, де була спроба російських військ прорватися, та плацдарму Роботине – Вербове можна віднести до здобутків українських військових на фронті у грудні.
Крім того, на всіх цих напрямках українські сили добре тримають лінію оборони. Навіть якщо вони відходять на деяких рубежах, фронт тримається та залишається цілісним.
– Лінія фронту тримається, а українські сили не дають ворогу прорватися, зайти у тил наших військ. Це дуже важливий момент, плюс українські сили сконцентровані на тому, щоб збільшувати кількість втрат ворога, зменшувати його наступальний потенціал та виснажувати, тобто перебувають в активній обороні.
Активні бойові дії передбачають, що десь треба маневрувати, десь відійти, десь потім контратакувати, натиснути і відбити ті позиції, які були втрачені, десь закріпитися на нових рубежах. Це все характеристика бойових дій, – додає військовий експерт.
Відхід українських сил з Мар’їнки
На думку Мусієнка та Жданова, у грудні суттєво не позначиться на фронті.
– Ворог зруйнував фактично ще одне місто, навіть не захопив, вони просто його знищили своїм шквалом артилерійського вогню, знову застосувавши тактику випаленої землі, як орда. Натомість там є підготовлені нашими військовими рубежі, які ми утримуємо та де посилюємо оборону. Як можна побачити, з того моменту, як міністр оборони РФ Сергій Шойгу “героїчно” звітував президенту РФ Володимиру Путіну про захоплення Мар’їнки, пройшов час, а якогось просування російських військ далі немає, – підкреслив Мусієнко.
Очікувано, не маючи якихось інших здобутків на фронті протягом місяця, РФ після цієї події у своїй пропаганді зробила акцент на напрямку Мар’їнки.
– Мар’їнка більше носить морально-психологічний фактор, ніж воєнний. Тому що для нас втрата території, як сказав головком, це дуже болісна тема, з одного боку, а з іншого – там не було що вже обороняти. Місто було вщент знищено. Найголовніше те, що за Мар’їнкою у нас був готовий оборонний рубіж. Ми, фактично вийшовши з населеного пункту, сіли на новий оборонний рубіж. А ворог, який хотів вийти на оперативний простір за Мар’їнкою, щоб надалі розвивати наступ, тепер повинен починати все спочатку, – додав Жданов.
Загалом у районі Мар’їнки просування ворога з березня до грудня 2023 року становить близько 2-3 км. Надалі ж цей наступ стримується.
Втрата ж певних вогневих позицій на Куп’янському та Авдіївському напрямках не є суттєвим моментом.
– Це не вплинуло на загальний характер бойових дій, – наголосив Мусієнко.
Південний фронт
На Південному напрямку, зокрема на Запорізькому та Херсонському, ситуація носить комбінований характер.
– На Оріхівському та Запорізькому напрямках українські сили мали певні наступальні дії, але наразі час від часу в основному відбивають контратаки ворога і закріплюються на позиціях, які раніше були звільнені нашими силами. Плюс наші військові не забувають про дуже важливий напрямок – лівобережжя Херсонщини, район Кринків. І там тримають плацдарм, – говорить Мусієнко.
На думку Жданова, утримання нашими силами плацдарму на лівому березі Дніпра є найважливішою подією на фронті, оскільки це може стати відправною точкою подальших успішних дій українських військ на Херсонському напрямку.
Українські успіхи на морі та у повітрі
За грудень наші військові мали суттєві здобутки на морі та у повітрі. Це стосується насамперед удару по порту у Феодосії та
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F04e0471ce61ffb83a20f2e12643f6961.jpg)
Фото: Oliver Alexander
Також за грудень українські повітряні сили знищили пять російських літаків. Зокрема, 22 грудня Сили оборони України над Херсонською областю. А згодом ще два –
Такий удар по авіації ворога вплинув на темпи проведення операцій на Херсонщині, вони суттєво знизилися останніми днями. Так, керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк зазначала, що наземних атак окупантів на східному березі Херсонської області стало вдвічі менше (ще донедавна росіяни йшли на штурм по 30 разів на добу).
Знищення п’яти літаків РФ всього за три дні послабило також здатність російської армії завдавати ударів керованими бомбами. Натомість окупанти розгорнули далекобійну артилерію на східному березі Херсонської області, а це у свою чергу може зіграти Україні на руку. Так нашим військовим буде легше вражати ці ворожі системи.
Крім того, за прогнозом американських аналітиків, за таких умов Сили оборони України зможуть більш вільно та безпечно діяти вздовж узбережжя Дніпра та в тилових районах на західному березі Херсонської області.

