Чому блокування кордону і ембарго на українську продукцію не врятують польських фермерів

15 квітня минулого року Польща заблокувала можливість ввезення з України практично усієї аграрної продукції, у тому числі транзиту продукції до інших країн.

Дію міжнародних договорів Польщі з Україною щодо експорту фактично було скасовано розпорядженням одного міністерства, а блокування транзиту відбувається через блокаду польськими перевізниками та фермерами кордону з Україною.

Таких санкцій, як Польща ввела проти аграрного сектора України, не було навіть проти Росії.

Про те, чому вирощування пшениці в Польщі буде збитковим за будь-яких обставин, незалежно від України, – у колонці експерта у сфері україно-польської торгівлі Юлія Зорі Ілюзія захисту Польщі: чому заборона імпорту з України не вирішить проблеми фермерів.

Тож, чому, за словами автора колонки, вирощування пшениці в Польщі буде збитковим за будь-яких обставин.

"Вартість доставки метричної тонни пшениці між узбережжям США та Польщею становить близько 30 євро.

Тобто світові ціни на пшеницю істотно не можуть відрізнятися.

Світова ціна пшениці на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) в перерахунку на 1 тонну складає близько 200 євро, середня врожайність пшениці в Польщі (як і в Україні) – 4,5 тонни з гектара, середня площа фермерського господарства – 11 гектарів", – наводить базові дані Юлій Зоря.

Тобто, за підрахунками експерта, за рік середнє господарство в Польщі отримуватиме €9900.

Якщо відняти видатки в середньому €4400 на рік (добрива, пальне і насіння), додає автор колонки, то зиск середнього фермерського господарства, яке в Польщі вирощуватиме пшеницю та продаватиме за світовими цінами, складатиме близько €5500 на рік.

А це 458 євро на місяць (близько 2016 злотих).

Натомість мінімальна заробітна плата в Польщі у 2023 році, звертає увагу Юлій Зоря, склала 2780 злотих (після відрахування усіх податків).

Тож, в експерта постає питання: чи винна у цьому Україна і чи можна цьому зарадити, якщо блокувати кордон з Україною?.

"Допомогти фермерам заробляти достойну винагороду, зберігаючи їхню кількість, можна, якщо змінити структуру виробництва.

Наприклад, зробивши упор не на сировину (зерно), а на продукти з більшою доданою вартістю", – пише експерт у сфері україно-польської торгівлі.

За його словами, партія "Право і справедливість" мала владу в Польщі понад вісім років, і за цей час вона могла б розвивати сільське господарство Польщі за прикладом Нідерландів, залучаючи технології та інвестиції.

Тоді польському фермеру не довелося б вирощувати найпростіші сировинні культури з найнижчою доданою вартістю.

"Цього зроблено не було.

Тож замість того, щоб користатися з можливостей та продовжувати розвивати стратегічну співпрацю з Києвом, у ПіС зробили з України цапа-відбувайла за усі свої провали", – підкреслює Зоря.

Натомість тепер ми маємо шанс перезавантажити відносини з Польщею, вважає експерт.

Разом з тим він попереджає, що це перезавантаження не буде простим.

Докладніше – у колонці Юлія Зорі Ілюзія захисту Польщі: чому заборона імпорту з України не вирішить проблеми фермерів.