"Вибухи" і спалахи у Києві під час снігопаду: експерт пояснив природну аномалію
"Вибухи" і спалахи у Києві під час снігопаду: експерт пояснив природну аномалію

"Вибухи" і спалахи у Києві під час снігопаду: експерт пояснив природну аномалію

Прилади не зафіксували природне явище, бо воно відбувається дуже локально.

Минулої ночі Київ охопила аномальна погода –  у місті розпочалася потужна снігова гроза з громом та блискавкою. 

Потужні звуки грому та мерехтіння блискавок добряче налякали містян, які уже два роки живуть в умовах війни. А найбільше людей здивувала гроза у січні – такого майже ніхто з містян не пам’ятає.

Грози фіксують від березня

Аномальній погоді дивуються навіть вчені. У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського сайту ТСН.ua розповіли, що фіксують усі погодні явища, але снігової грози з блискавками та громом не пригадують у січні.

"Снігова гроза – це аномальне явище. У нас є таблиця, до якої ми вносимо дані спостережень за грозами. Таблиця завжди розпочинається від березня. У зимові місяці таке природнє явище ми ніколи не додавали до таблиць, тому можна вважати снігову грозу рідкісним явищем. Більше про неї розповісти, гадаю, зможуть науковці", - розповіла сайту ТСН.uaОлена Доніч, керівниця відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.

Фіксують лише 5-6 разів на рік 

В Українському Гідрометцентрі кажуть, що таке природнє явище, як снігова гроза не є для України чимось незвичайним, хоча погоджуються, що подібне трапляється дуже зрідка. 
На земній кулі таке явище фіксується приблизно лише  5-6 разів на рік.

Як з’являються блискавки у січні 

Вчора снігова гроза сталася у Києві. У Гідрометцентрі кажуть, що її спричинив холодний фронт повітря, який надходив на столицю, а відносно тепле повітря, яке було на нашій території, опинилося над ним. 

"Холодне повітря виявилося притиснутим до земної поверхні. А у теплому повітрі почалися раптові висхідні рухи схожі на турбулентність. Це призвело до того, що кристалики льоду почали врізатися та битися один в одного, від них відділялися електрони. Відповідно, у верхній частині хмари формувалися позитивно заряджені частинки, а у нижній частині хмар – негативно заряджені частинки. А це вже є передумовою, щоб утворилися блискавки у середині хмар або поміж хмарами", - пояснила сайту ТСН.ua Наталія Птуха, синоптикиня Українського Гідрометцентру.

Вона додає, коли негативний заряд у нижній частині хмари стає достатньо великим, тоді потік електронів з негативно заряджених частинок спрямовується вниз до землі. А коли він зустрічається з позитивним зарядом, який йде від землі, тоді й утворюється спалах блискавок, які ми вчора спостерігали під час снігової грози у Києві.

"Варто зазначити, що сніжна гроза супроводжується більш приглушеним громом, не таким гучним, як влітку", - додала Птуха.

Локальна снігова гроза

Синоптикиня погоджується, що снігову грозу дуже важко зафіксувати. Наприклад, вчора датчики та грозо-пеленгатори її не зафіксували, бо снігова гроза була дуже локально у Києві. А от візуально її можна було помітити, що і зробили кияни зафіксувавши її на мобільні телефони.

"Снігова гроза була переважно на правому березі столиці. Саме там люди чули грім та бачили спалахи блискавок, а на лівому березі Києва її практично не було чутно, просто падав сніг. Це локальне явище і його дуже складно фіксувати приладами, подекуди неможливо. До речі, схожа снігова гроза була у позаминулому році в Одесі. Тобто це природне явище трапляється, але десь раз за зиму його можна спостерігати, завдяки сучасним технологіям, коли люди його фіксують на відео та діляться побаченим у соціальних мережах", - зазначила вона.

Цікаво, що минулого року, 19 січня, кияни помітили над містом веселку, що є дуже рідкісним природнім явищем для січня. Тоді на вулиці стояла аномально тепла погода, а після веселки місто накрив густий туман.

Джерело матеріала
loader
loader