Найбільше на зростання цін впливають воєнні дії

Загалом бізнес продовжує поліпшувати свої оцінки щодо інфляції

Економічна ситуація

Згідно з опитуванням, проведеним Національним банком в IV кварталі 2023 року, бізнес зберігає позитивні очікування щодо ділової активності в наступні 12 місяців, хоча й нижчими темпами. Так, респонденти посилили свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей – 15.2% (в III кварталі 2023 року – 9.8%). Позитивні оцінки зафіксовано третій квартал поспіль із початку повномасштабної війни. Зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні очікують респонденти всіх видів діяльності, розмірів за кількістю працівників та більшості напрямів.

Крім того, бізнес продовжує поліпшувати свої оцінки щодо інфляції – зростання споживчих цін очікується на рівні 11.3% (у попередньому кварталі – 14.8%). Переважна більшість респондентів (77.5%) уважає, що інфляція не перевищить 15.0%, а майже чверть опитаних (24.8%) очікує інфляцію в межах 7.6% – 10.0%. Найсуттєвішим чинником для зростання споживчих цін залишаються воєнні дії (зазначили 83.0% респондентів). Зберігається посилення впливу на зростання цін від підвищення доходів населення (шостий квартал поспіль) і соціальних видатків бюджету (четвертий квартал поспіль). Водночас послабився вплив чинників "податкові зміни" (на 6.3% до 15.5% відповідей) і "курс гривні до іноземних валют" (на 4.1 п. п. до 52.2%).

Читайте також: Інфляція у грудні була учетверо нижчою за прогнозовані показники

Оцінки респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств пом’якшуються шостий квартал поспіль, проте загальна оцінка все ще залишається негативною: баланс відповідей – "мінус" 5.6% (в III кварталі 2023 року – "мінус" 5.8%).

Найбільш відчутне пом’якшення негативних оцінок відбулося в респондентів енерго- та водопостачання, а також будівництва. Водночас підприємства переробної промисловості змінили позитивну оцінку, надану в ІІІ кварталі, на негативну – до "мінус" 4.2%.

Як і попередні два квартали, респонденти позитивно оцінюють свій майбутній фінансово-економічний стан, мають оптимістичні очікування щодо майбутніх обсягів реалізації власної продукції, а також щодо інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, проте оцінки стали більш стриманими. При цьому, частка підприємств, які планують брати банківські кредити, становить 36.0% (в III кварталі 2023 року – 36.1%). Як і раніше, підприємства, що планують залучати кредити, надають перевагу кредитам у національній валюті – 80.3% (в III кварталі 2023 року – 82.0%).

Бюджетна сфера

За даними Міністерства фінансів, у січні-грудні 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 3034,2 млрд грн. У грудні 2023 року видатки становили 401,4 млрд гривень.

У структурі видатків найбільше спрямовано на забезпечення Сил Оборони та соціальне забезпечення. Зокрема, 1223,2 млрд грн (у грудні – 141,1 млрд грн) або 40,3% від загального обсягу видатків спрямовано на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 943,8 млрд грн (у грудні – 107,8 млрд грн).

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

На оплату використання товарів і послуг спрямовано 762,7 млрд грн (у грудні – 124,8 млрд грн) або 25,1% від загального обсягу видатків, з яких 516,8 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України, а 139,4 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Також на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) спрямовано 527,8 млрд грн (у грудні – 54,4 млрд грн) або 17,4% від загального обсягу видатків, з яких 271,9 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, 173,9 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей. На обслуговування державного боргу спрямовано 247,6 млрд грн (у грудні – 22,6 млрд грн) або 8,2% від загального обсягу. Місцевим бюджетам (трансферти)  було перераховано 148,6 млрд грн (у грудні – 13 млрд грн)  або 4,9% від загального обсягу.

Шляхом випуску ОВДП протягом 2023 року було залучено 552,6 млрд грн в еквіваленті, у тому числі 388,5 млрд грн, 3,7 млрд дол. США, 735,8 млн євро.  Водночас обсяг погашень ОВДП протягом 2023 року склав 369,8 млрд грн в еквіваленті, в тому числі  225,1 млрд гривень, 3,3 млрд доларів та 582,2 млн євро. Таким чином, за підсумками 2023 року чисте залучення коштів склало: 163,4 млрд грн, 370,4 млн доларів та 153,6 млн євро. Рівень рефінансування (rollover) внутрішнього боргу склав 150%. При цьому 172,6%- для ОВДП у гривні, 111,2%- для ОВДП у доларах США та 126,4%- для ОВДП у євро.

Загалом у структурі тримачів ОВДП найбільшу частку продовжує тримати НБУ (43,5%) та банківський сектор (41,5%). Далі йдуть – юридичні особи (8,8%), фізичні особи (3,4%), нерезиденти (2,7%) та територіальні громади (0,1%).

Валютний ринок

Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2024 року, за попередніми даними, становили 40,5 млрд дол. США. У грудні 2023 року вони зросли на 4,4% порівняно з листопадом завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.

Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту

Чистий продаж валюти Національним банком, відповідно до балансових даних, в грудні становив 3,6 млрд дол. США, збільшившись у 1,4 раза порівняно з листопадом. Зростання інтервенцій НБУ з продажу валюти минулого місяця пов'язане насамперед із сезонним чинником, зокрема через активізацію бюджетних видатків наприкінці року. З перші два тижні з початку 2024 року обсяг продажу іноземної валюти Національним банком становив майже 1,5 млрд доларів США.

Фінансовий сектор

У грудні гривневе кредитування сектору нефінансових корпорацій залишалося на рівні минулого місяця (+0,1%), тоді як кредити корпораціям в іноземній валюті скоротилися на 1,9% (у доларовому еквіваленті). Гривневі кредити домашнім господарствам скоротилися за місяць на 2,0%. Водночас забезпеченість банків гривневими депозитами продовжувала зростати: залишки коштів на рахунках корпорацій в національній валюті збільшилися за місяць на 12,2%, на рахунках домашніх господарств – на 4,5%.

На умовах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" за перший тиждень 2024 року підприємці отримали 465 пільгових кредитів на 2,2 млрд грн. За час дії воєнного стану в Україні укладено 44 607 таких кредитних договорів на загальну суму 179,4 млрд грн (серед них з банками державного сектору – 33 394 на 91,6 млрд грн), зокрема 12,62 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,81 млрд грн – як антикризові кредити; 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,42 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 58,23 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги за темою
Україна Новини Економіка Нацбанк курс валют
Джерело матеріала
loader
loader