На сайті комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосили короткий список творів, висунутих на здобуття цьогорічної відзнаки.
Номінанти на Шевченківську премію з літератури:
- Дмитро Лазуткін — поетична збірка «Закладка»;
- Ігор Павлюк — поетична збірка «Танець Мамая»;
- Степан Процюк — «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника»;
- Ярина Чорногуз — поетична збірка «[dasein: оборона присутності]».
У номінації «Літературознавство та мистецтвознавство»:
- Ігор Набитович — книжка «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький»;
- Людмила Тарнашинська — книга «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти».
У номінації «Публіцистика, журналістика» на перемогу претендують
- Іван Коломієць (Вано Крюґер) — книжка есеїв «Розчахнута квітка»;
- Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»);
- Олександр Михед — книга «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення».
Номінанти на відзнаку в категорії «Кіномистецтво»:
- Володимир Мула — документальна стрічка «ЮКІ».
- Дмитро Сухолиткий-Собчук — повнометражний ігровий фільм «Памфір».
На сайті також представлені номінанти в категоріях «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво» та «Візуальні мистецтва». З повним переліком можна ознайомитися тут.
У травні минулого року президент Володимир Зеленський призначив ексміністра культури та актора Євгена Нищука головою Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка, звільнивши з цієї посади Юрія Макарова.
Як писав «Детектор медіа», 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, хоча Комітет визначився з фіналістами ще в січні 2023 року. Натомість 10 березня на зустрічі президента Зеленського з діячами культури та мистецтва вже колишній голова Комітету Юрій Макаров запропонував передбачити номінації для творів, створених під час повномасштабної війни на воєнну тему.
Крім того, Макаров на зустрічі повідомив, що у двох номінаціях не було визначено переможця. Тож, за його словами, було б правильним відкласти оголошення і нагородження цьогорічних лауреатів і доповнити цей список іменами тих людей, які беруть участь у цій війні.
Президент підтримав цю ініціативу. 10 березня Комітет Шевченківської премії оголосив про створення в рамках премії спеціальної номінації «За внесок у перемогу», однак через два дні, 12 березня, Комітет Шевченківської премії все ж таки назвав переможців у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Літературознавство і мистецтвознавство», «Музичне мистецтво» та «Кіномистецтво».
13 березня голова Комітету Юрій Макаров оголосив, що подав у відставку. У коментарі «Детектору медіа» він пояснив, що причиною відставки є незгода деяких членів Комітету з його ініціативою щодо додаткових нагород. За словами Макарова, ідея з додатковими нагородами виникла спонтанно під час зустрічі митців та діячів культури з президентом 9 березня, хоча й «витала в повітрі раніше». Услід за Макаровим 16 березня про складання повноважень оголосили 13 членів Комітету.
17 березня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням підписати указ про нагородження лауреатів Шевченківської премії за 2022 рік, а також провести комітетські слухання щодо майбутнього нагороди.
- Читайте також: Що ж таки сталося з цьогорічною Шевченківською премією та що можна зробити просто зараз
Фото: Шевченківська премія
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.