НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%

Правління Національного банку 25 січня ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%.

Про це повідомила пресслужба регулятора.

“Це рішення Правління НБУ враховує необхідність підтримання курсової стійкості, збереження помірної інфляції у 2024 році та її приведення до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. на горизонті монетарної політики”, – йдеться в повідомленні. 

Зазначено, що у найближчі місяці інфляція перебуватиме в межах цільового діапазону, а з середини року дещо пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв та перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни. Додатково на ціни тиснутиме і подальше відновлення споживчого попиту. 

Очікується, що інфляція становитиме 8,6% наприкінці 2024 року, у 2025 році повернеться до цільового діапазону і становитиме 5,8%, а у 2026 році – до цілі 5%.

“Збереження облікової ставки на рівні 15% дасть змогу й надалі забезпечити привабливість гривневих інструментів, щоб їхня дохідність і надалі перевищувала поточну та очікувану інфляцію. Громадяни зможуть захистити свої заощадження від інфляційного знецінення”, – зауважили в Нацбанку.

Крім цього, у 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж минулого року, у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни. 

У 2025–2026 роках зростання економіки пришвидшиться до 4–6% на рік завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. 

В банку додали, що міжнародна фінансова підтримка України зберігатиметься, хоча й у менших обсягах. Очікується, що у 2024 році Україна отримає близько 37 млрд дол. у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.

“Подальші рішення щодо облікової ставки залежатимуть від динаміки інфляції, стану валютного ринку, ритмічності надходження міжнародної допомоги, еволюції безпекових ризиків та інших чинників”, – зазначили в НБУ.